Напередодні фінального матчу Ліги Чемпіонів УЄФА в Україні (26 травня), трапилась чергова «зрада», яка, на перший погляд, мала вигляд досить пристойної «перемога». Про те, як українські чиновники від футболу примудрилися вплутати у свою корупційну схему розпилювання бюджетних коштів поважну міжнародну організацію УЄФА українські ЗМІ вже частково
писали. У власному ж розслідуванні, «Бізнес.медіа» вирішив розставити усі крапки на «і» в цій заплутаній історії з натяком на «бюджетну монополію».
ФФУ та «комерційні дочки»
Почнемо з того, що Федерацію футболу в Україні (ФФУ) сьогодні очолює народний депутат від БПП, голова бюджетного Комітету ВРУ
Андрій Павелко. Фактично, саме він наразі відповідальний за розвиток українського футболу в цілому та за нашу спортивну репутацію на міжнародній арені.
Очолювана ним ФФУ, з юридичної точки зору, є громадською організацією, і не може займатися комерційною діяльністю. Для того ж, аби футбол приносив гроші, навколо ФФУ було створено низку комерційних компаній.
Зокрема, у червні 2016 року ФФУ зареєструвала ТОВ «ФФУ ПРОДАКШН» з правом займатися виробництвом спеціальних «трав’яних» покриттів для стадіонів. Ця компанія після заснування майже рік простоювала без роботи. Як згодом з’ясувалося,- в очікуванні бюджетних коштів.
У лютому 2017 року ТОВ «
ФФУ ПРОДАКШН» зареєструвало ще одну дочірню компанію – ТОВ «
СПОРТ ТЕХНОЛОГІЇ», уповноважену на продаж та монтаж футбольних полів зі спецпокриттям.
Через 4 місці після реєстрації вказаного ТОВ, на сайті Верховної ради України з’явився законопроект (
№6600), яким пропонувалося внести зімни до бюджету України на 2017 рік. Документ передбачав виділення 250 млн грн держаних коштів задля фінансування будівництва футбольних полів зі штучним трав’яним покриттям по всій Україні.
Ініціатором законопроекту виступив КМУ, а головним відповідальним комітетом ВРУ за його розгляд – став бюджетний комітет на чолі з Андрієм Павелко.
З цього, власне, і бере свій початок схема утворення бюджетної монополії навколо будівництва футбольних майданчиків зі штучним трав’яним покриття для дітей.
"Внесок" УЄФА у схему Павелка
Законопроект про виділення 250 млн грн з’явився у Раді 21 червня. А вже через два (!) дні після цього – 23 червня «комерційна дочка» ФФУ – «ФФУ ПРОДАКШН» придбала лінію з виробництва основи штучного покриття для футбольних полів. Зауважимо, що до появи законопроекту «про гроші з бюджету» «ФФУ ПРОДАКШН» рік стояло без роботи, з чисельністю штатних робітників всього у 3 особи.
Як тільки законопроект № 6600 почав рухатися на шляху до ухвалення, «ФФУ ПРОДАКШН» розгорнуло активну діяльність: значно розшило штат співробітників (збільшило до 20 осіб) та почало закупівлю (у серпні) перших партій сировини для виробництва штучних полів.
Найважливіше те, що перетворення «ФФУ ПРОДАКШН» з компанії, яка рік існувала лише на папері, у реальний та працюючий завод із виробництва трав’яних полів для футболу фінансував сам Союз європейських футбольних асоціацій (УЄФА) в рамках програми «Хет Трік» (спрямована на розвиток молодіжного спорту в Україні). За цією програмою, «ФФУ ПРОДАКШН» через ФФУ отримало 10 000 000 євро (!).
Таким чином, у найкоротші терміни (менше, аніж за півроку) «ФФУ ПРОДАКШИН» перетворився на завод європейського зразка. І здавалося б, чим не привід для святкування «перемоги»? Але ця «перемога» вже до кінця 2017 року перетворилася у справжню «зрадоньку». Безкоштовний для України завод з виробництва штучної футбольної трави від УЄФА став фактично центром корупційної схеми ФФУ та джерелом заробітку для голови – Андрія Павелка.
Тендери «без правил»
1 серпня 2017 року ВР приймає
законопроект про зміни до Бюджету, яким виділяє на будівництво штучних футбольних полів 270 млн грн (планувалося 250 млн грн, але бюджетний Комітет на чолі з Павелком відкинув усі пропозиції депутатів до законопроекту, які стосувалася зменшення суми, і затвердив пропозицію, яка передбачала збільшення фінансування полів ще на 20 млн грн).
Перш ніж почати витрачати виділені кошти, Постановою КМУ № 919 були внесені зміни до процедури здійснення оплати товарів та послуг за державні гроші. Уряд дозволив перерахунок підряднику державного замовлення 100% передоплати. Зроблено це було для того, аби встигнути освоїти усі 270 млн грн до кінця року.
Далі – більше. За 4 дні (!) грудня (з 26 по 29 грудня) з небаченою швидкістю та продуктивністю було проведено 233 тендерні закупівлі послуг з виготовлення та облаштування штучних футбольних полів. Всього у грудні таких тендерних процедур на замовлення різноманітних комунальних підприємств та держави пройшло 300. Вартість лотів на тендерах не перевищувала порогову, а тому відбувалося все це без оголошення відкритих аукціонів.
Завдяки такій мега-швидкості, на кінець 2017 року під поля зі штучною травою було освоєно 243,8 млн грн із державного бюджету та понад 250 млн грн з місцевих бюджетів.
Окремо варто зауважити на тому, що тендерна документація «футбольних закупівель» містила чітку дискримінаційну норму. В ній малася «порада» купувати власне таке штучне покриття, яке виготовляє «ФФУ ПРОДАКШН».
Саме тому, левову частку усіх тендерів повигравали комерційні дочки Федерації футболу України. Фаворитом став, власне, ТОВ «ФФУ ПРОДАКШИН», який отримав 66 підрядів на 95 млн грн.
Решта тендерів дісталася прокладкам та "фронтовим" комерційним структурам, які все одно "віднесли" гроші до "ФФУ ПРОДАКШН" (див. схему). В цілому, ФФУ вдалося прибрати до рук понад 230 млн грн бюджетних коштів. Решта 263,1 млн грн з усіх передбачених (більше, як півмільярда) дісталися іншим компаніям, проте лише тому, що це були витрати не пов'язані (!) зі штучними футбольними полями. Все ж, що стосувалося трави та футболу дісталося виключно ФФУ та "рідними" із Федерацією структурам.
Маржа на метрі
Окрім того, проаналізувавши результати закупівель, можна дійти нескладних висновків про значне завищення цін "на тарву" від ФФУ. Зокрема, високоякісне покриття зі штучної трави, імпортоване в Україну з Німеччини коштує близько 12,5 євро за м. кв. Додаємо ще близько 30% маржі, і отримуємо кінцеву ціну у розмірі 16,2 євро за м. кв.
У «дочок» ФФУ держава та комунальні підприємства придбали трав’яні поля за ціною: 13,16 євро за м. кв. 50% маржі = близько 20 євро за м. кв.
Різниця не на користь замовника виходить у 3,8 євро на 1 м кв. І це при тому, що покриття від «ФФУ ПРОДАКШН» дещо поступається якістю імпортному з Німеччини.
Монополія "на траву"
Тож, у підсумку, можемо констатувати, що ФФУ, а власне, її очільнику Андрію Павелко вдалося побудувати схему монополізації бюджетних коштів в одних руках з пристойною маржею та на базі подарованого УЄФА заводу з виробництва штучних футбольних полів. І все б нічого, аби не явні ознаки ретельної підготовки до розпилу держаних коштів: від реєстрації ТОВ - до закону про зміни у бюджет, від тендерів без аукціону - до заздалегідь зрозумілих переможців.
Так чи інакше, але на кожному етапі цієї схеми маячить особа Павелка, бо і за ФФУ відповідає він, і за виділення коштів з бюджету - очолюваний ним Комітет. Про завищення цін із метою надзаробітку годі й казати....
А поки усі стрілочки схеми з явними ознаками корупції сходяться в одні точці – в кабінеті Президента Федерації футболу України, - Україна радо готується зустрічати фанатів футболу із Європи на матчі фіналу Ліги Чемпіонів. Далі буде....