Українське ОПК: якими будуть зміни в організації стратегічного “бізнесу” держави

Главная / Українська мрія
21.09.2019
Українське ОПК: якими будуть зміни в організації стратегічного “бізнесу” держави
аналитик, обозреватель транспортного рынка

ОПК в Україні можна ілюструвати одним єдиним продуктом його ж виробництва: крейсер "Україна". Іржавий, недобудований і щодня тягне на себе кошти з бюджету держави. Останні п’ять років до ОПК ставилися, як до кишені із якої можна брати, але зрештою, потрібно її й наповнювати.

Тож нова влада взялася реформувати оборонно-промисловий комплекс України. Зокрема, йдеться про управління «оборонкою», корпоратизацію держконцерну «Укроборонпром» та створення умов для приваблення у якості партнерів іноземних компаній.

Зараз уряд має провести якісний огляд ОПК (відповідно до ЗУ «Про національну безпеку») аби оцінити стан підприємств ОПК всіх форм власності і те, наскільки вони здатні задовольнити оборонні потреби держави. Після чого розроблять довгострокову Стратегію ОПК та будуть відповідно до неї коригувати державні цільові програми розвитку ОПК та програми розвитку озброєння й військової техніки.

Реформа має вдосконалити державну політику та змінити структуру ОПК. Це й формування політики для державного та приватного сектору в ОПК, і реструктуризація, корпоратизація та приватизація держпідприємств. Мета — гармонізувати механізми взаємодії між замовниками та підприємствами ОПК, для чого потрібно вдосконалити процедури планування та реалізації держоборонзамовлення та оборонних закупівель. А також сприяти інноваційному технологічному розвитку підприємств ОПК та підвищити інвестиційну привабливість українських підприємств.

Реформа управління ОПК тісно пов’язана з реформуванням «Укроборонпрому». Втім, виникають суперечки щодо того, хто ж саме і як має керувати цим держконцерном.

Як повідомив секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Данилюк, функцію акціонера держконцерну буде виконувати Міністерство оборони. «Зараз акціонером є Кабінет міністрів, моя позиція, що Кабмін не може бути акціонером, повинно бути якесь одне з міністерств. Міністерство оборони — це оптимальний варіант, який ми проговорили. Цей варіант також і забезпечує відповідний зв'язок з Президентом», — каже він.

Але новопризначений голова «Укроборонпрому» Айварас Абромавічус зазначив днями, що це не остаточне рішення. «На мою думку, у Міноборони є конфлікт інтересів, і у Міноборони є також інші оборонні підприємства, які в дуже поганому стані. Тому в Міноборони, на жаль, немає якісного підходу до управління державними підприємствами. Тому я б хотів, щоб «Укроборонпром» залишився під Міністерством економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства», – сказав він.

Експерт незалежного аналітичного центру «Український інститут майбутнього» з питань реформування ОПК і системи оборонних закупівель Віктор Плахута вважає, що термін «акціонер» тут недоречний, адже неможливо бути акціонером того, що не є акціонерним товариством. «Укроборонпром» – це великий комплекс підприємств. І їх спочатку потрібно перевести з унітарних підприємств в акціонерні суспільства», — зауважив він. За його словами, те, що формуванням політики у ОПК зараз займається Кабмін і добре, й погано одночасно. «У Кабміні зосереджені майже всі важелі управління: фінансові, регуляторні, законодавчі. А ось важелів відповідальності немає. Тому потрібно йти від подібної колективної безвідповідальності», – каже він.

«Можна регуляторні функції держави залишити профільному департаменту Мінекономрозвитку, а «Укроборонпром» трансформувати в керуючу компанію за принципом НАК «Нафтогаз України». Але тоді ще більший конфлікт інтересів і корупційних ризиків», – говорить член Правління Українського інституту досліджень безпеки, директор Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння, Валентин Бадрак.

Він переконаний, що має бути цілісна реформа ОПК, у якій трансформація «Укроборонпрому» буде лише частиною. За його словами, слід створити повноцінний центральний орган виконавчої влади – міністерство. Тоді керівник ОПК буде членом уряду і членом РНБО і матиме голос при прийнятті рішень. «Лише така модель дозволить виробляти єдину в усій державі оборонно-промислову політику, що охоплює всі підприємства. Лише міністерство може бути відповідним контрагентом іноземних державних установ. І лише міністерству під силу створення державного технологічного кластера за участю приватних та іноземних підприємст. І таким чином буде забезпечене не кулуарне, а колективне формування ДОЗ та введе цивілізовані взаємини між замовниками та виконавцями», – пояснює він свою позицію.

«Укроборонпром» переводять до корпоративної моделі з прозорими інструментами залучення інвесторів. «Основна проблема в ОПК — це небажання приймати непопулярні рішення та займатися відновленням підприємств, тому що набагато простіше контролювати «ЗорюМашПроект», «Укрспецекспорт», чи «Антонов», просто управляючи потоками, ніж витрачати час на те, аби ці потоки знайти чи створити», – переконаний народний депутат від фракції «Слуга народу» Ігор Копитін під час нещодавнього круглого стола щодо законодавчого забезпечення реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, організованого «Українським інститутом майбутнього» та Комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Народним депутатом його обрали за 129 виборчим округом у Миколаєві, на якому знаходиться Миколаївський суднобудівний завод імені 61 комунара. Копитін каже, що колись величне підприємство зараз уособлює характерні проблеми всього ОПК «Це велике за площею та кількістю об`єктів, але низьке за ефективністю підприємство, яке фактично є банкрутом. Велика кількість об`єктів нерухомості, площа яких більш ніж потрібна для проведення ефективної виробничої діяльності, технічно застарілі та зношенні основні фонди, з низькою енергоефективністю, забагато непрофільних активів, як рудимент радянської системи управління – бази відпочинку, готель, будинок культури, тощо. Це накопичені борги попередніх періодів, які іноді гасяться у стилі гасіння пожеж фіндопомогою від органу управління. Це невиконані міжнародні зобов’язання, і, як наслідок – зовнішні борги та втрата репутації на міжнародних ринках», – перераховує він.

Айварас Абромавічус повідомив, що непрофільні активи «Укроборонпром» має намір передати на баланс окремих міст. «Ми не повинні керувати дитячими садами, школами, басейнами та іншими об'єктами. Зараз на балансі «Укроборонпрому» знаходиться 20 тисяч будівель і споруд. А ще тисячі бойових одиниць техніки від Міноборони ще з часів Радянського Союзу, за зберігання яких концерн не отримує гроші», – повідомив керівник «Укроборонпрому». За його словами, корпоратизація всіх підприємств «Укроборонпрому» дозволить залучати фінансові ресурси для їх розвитку та створити спільні підприємства з міжнародними партнерами. Адже багато з підприємств «Укроборонпрому» знаходиться у вкрай важкому становищі: 41 підприємство має загалом 434 млн. грн. заборгованості тільки із заробітної плати, а з податками ця заборгованість давно сягнула за мільярд. Мільярдами обраховується і кредиторська заборгованість перед банками.

Потрібно реструктуризувати недієздатні підприємства, які не платять податки і зарплати та займають надлишкові площі. Секретар Національної інвестиційної ради та член Наглядової ради «Укроборонпрому» Давид Арахамія каже, що на реструктуризацію «Укроборонпрому» піде 4-5 років. «Є так звані «круті» активи, є «токсичні» активи, що знаходяться в стадії банкрутства, але ми не можемо їх довести до банкрутства через законодавчих перешкод. І є «середні» активи, які півроку можуть бути прибутковими, і півроку — збитковими», — зазначив він.

«Як законодавці ми повинні створити умови для відновлення ефективної роботи підприємств, подібних до заводу імені 61 комунара — реалізувати майно, яке не може бути задіяне у виробничій діяльності, провести реструктуризацію, відстрочення та списання боргів, вирішити питання з невиконаними замовленнями та отримати нові», – говорить Ігор Копитін. Але поки законодавство не дозволяє цього зробити, якщо такі підприємства знаходиться у переліку об`єктів, що не підлягають приватизації.

Президент України Володимир Зеленський вимагає вже до 1 жовтня прийняти законопроект про скасування переліку об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації. Копитін підкреслює, що до цього законопроекту ще будуть вноситися правки. Наприклад, щодо введення мораторію на продаж держпідприємств щонайменше на три роки, «аби підприємства просто не пішли з молотка».


Меморандумы "Антонова" — кто, когда и как обещал заказать украинские самолёты Близкая галактика: в Украине запускать ракеты смогут и частники Без звездной болезни: пять замечательных украинских самолетов