15 травня 2026 року завершується восьмирічний термін перебування Джерома Пауелла на чолі Федеральної резервної системи США. Цей період ознаменувався великими економічними викликами, гучними скандалами, політичними конфліктами та низкою неоднозначних рішень, що вплинули на фінансову політику країни та світові ринки.
Про це розповідає Бізнес • Медіа
Юрист у кріслі голови ФРС: кадрові рішення та перші виклики
Джером Пауелл потрапив до Ради керівників ФРС у 2012 році, номінований тодішнім президентом Бараком Обамою. Його призначення стало винятковим випадком, адже Пауелл був першим за чотири десятиліття юристом на цій посаді, а не доктором економічних наук, і представляв опозиційну політичну силу.
У 2017 році президент Дональд Трамп висунув Пауелла на посаду голови ФРС, що викликало жваву дискусію в політичних і економічних колах. Попри відсутність економічного ступеня, його кандидатуру затвердили, хоча сенаторка Елізабет Воррен виступила проти.
«Він сильний, цілеспрямований і розумний, і якщо Сенат затвердить його кандидатуру, Джей зможе використати свої значні таланти та досвід для керівництва незалежним центральним банком нашої країни», — заявив тоді Трамп.
Пауелл підтримував політику попередників та сприяв збереженню наступності в роботі ФРС. Однак вже через кілька місяців після призначення зіткнувся з гострою критикою з боку Трампа щодо підвищення процентних ставок — саме тоді виник відомий публічний конфлікт, а сам президент назвав дії ФРС «з’їхавшими з глузду».
Періоди економічної турбулентності: від пандемії до інфляційної кризи
На початку каденції Пауелла ФРС зосередилася на підвищенні процентних ставок у відповідь на зростання інфляції та економічне відновлення. З грудня 2017 року по липень 2018 року ставка підвищилася з 1,5% до 2,5%. Однак це рішення викликало невдоволення президента, який вважав, що такі кроки стримують економічне зростання. Пауелл дотримувався жорсткої позиції, наголошуючи на необхідності превентивного посилення монетарної політики для боротьби з інфляцією. Внаслідок цього зростання інфляції вдалося зупинити, і вже до кінця 2018 року її рівень опустився нижче 2%.
Початок пандемії COVID-19 у 2020 році став справжнім випробуванням для ФРС. 15 березня 2020 року регулятор екстрено знизив ставку до 0,25%, щоб підтримати економіку в умовах глобальної кризи. ФРС також розпочала масштабну програму кількісного пом’якшення, що призвело до збільшення балансу регулятора до 7 трлн доларів. Така політика дозволила уникнути паралічу фінансових ринків, але створила нові виклики для подальшої стабілізації.
«Я не думаю, що вони пішли б на це, якби не відчували, що фінансові ринки перебувають під значним ризиком паралічу вже завтра», — заявив Марк Занді, головний економіст Moody’s Analytics — «Вони дуже стурбовані тим, що фінансові ринки не працюватимуть».
Скандали та криза довіри
У 2021 році ФРС опинилася в центрі гучного скандалу через активну торгівлю цінними паперами з боку керівників регіональних банків. Попри те що ці операції були визнані «етичними», вони викликали низку питань у суспільства та медіа щодо потенційного конфлікту інтересів. Двоє керівників банків подали у відставку, а Пауелл пообіцяв посилити внутрішні правила. У цей же період сам Пауелл опинився під критикою за недооцінку темпів інфляції, яка до кінця 2021 року сягнула 7%.
Агресивне підвищення ставок і банківська криза
У березні 2022 року ФРС розпочала найшвидше за 40 років підвищення процентної ставки для боротьби зі стрімкою інфляцією. З березня 2022 року по липень 2023 року ставка підвищилась на 525 базисних пунктів і досягла 5,5%. Така політика викликала біржові потрясіння та зростання безробіття, а Пауелл прямо попереджав про неминучий «біль» для економіки.
«Це, на жаль, неминучі витрати зниження інфляції. Але нездатність відновити цінову стабільність означала б набагато більші страждання», — наголосив він.
У 2023 році США зіткнулися з банківською кризою: збанкрутували Silicon Valley Bank та ще два великі фінансові контрагенти. ФРС визнала, що частина відповідальності за це лежить на регуляторі через прорахунки в контролі. Цей період супроводжувався гострою критикою Пауелла з боку Елізабет Воррен, яка акцентувала на його відповідальності за банкрутства.
Політичний тиск, розслідування і підготовка до змін
На другий президентський термін Дональд Трамп посилив критику Пауелла, вимагаючи швидшого зниження ставок. У 2025 році Пауелл опинився під слідством через підозри у неправдивих свідченнях щодо реконструкції будівель ФРС, але розслідування було закрите у квітні 2026 року. Тим часом регулятор поступово знижував процентні ставки, але не так швидко, як вимагав президент.
Пауелл залишає посаду, однак планує залишитись у Раді керівників. На його місце претендує Кевін Ворш, якого підтримує чинний президент США. Очікується, що новий глава ФРС зосередиться на подальшому пом’якшенні монетарної політики, хоча частина членів Ради керівників налаштована стримано.
Позиція щодо криптовалют і вплив на фінансові ринки
Упродовж свого керівництва Пауелл дотримувався стриманої позиції щодо криптоактивів, не визнаючи їх ані платіжним засобом, ані конкурентом долару. Проте з 2024 року його риторика стала м’якшою: він порівняв біткоїн із золотом, а ФРС переглянула низку обмежень для банків щодо роботи з криптовалютами.
У червні 2025 року Пауелл визнав, що криптоактиви «стають значно більш мейнстримними», а розуміння їх серед регуляторів «поліпшується».
Восьмирічний термін Пауелла на посаді голови ФРС відзначився стійкістю у кризових ситуаціях, непопулярними, але необхідними рішеннями та глибоким впливом на глобальні економічні процеси. Його досвід і стиль керівництва вже увійшли до переліку найвпливовіших подій 2025 року. Очікується, що зі зміною керівництва ФРС ринок зіткнеться з новими викликами, а наслідки політичних і економічних рішень оцінить лише час.