Країни ЄС біля кордонів України втрачають до 1% ВВП щороку через війну росії

Країни-сусіди України зазнають найбільших економічних втрат через війну, яку веде Росія.

Держави Європейського Союзу, які безпосередньо межують із зоною бойових дій в Україні, щорічно втрачають близько одного відсоткового пункту зростання валового внутрішнього продукту через повномасштабну війну, розв’язану росією. За підрахунками аналітиків, за два роки війни — 2022 та 2023 — сукупні втрати ВВП для прикордонних країн сягнули 1,8 відсоткового пункту.

Про це розповідає Бізнес • Медіа

Вплив «вартості близькості» до війни

Експерти відзначають, що так звана «вартість близькості» до зони конфлікту оцінюється у близько 2 відсоткових пунктів ВВП на кожну тисячу кілометрів скорочення відстані до епіцентру бойових дій. Країни, які мають найбільшу протяжність кордону із зоною війни, зазнали найзначніших економічних втрат. Негативний вплив простежується у всіх ключових складових економічного зростання: приватне споживання, інвестиції, експорт та імпорт демонструють динаміку, що істотно нижча за очікувану.

“Вартість близькості” до зони війни, за оцінками аналітиків, становить близько 2 в.п. ВВП на кожні 1 000 км скорочення відстані до епіцентру конфлікту, а країни з найвищою щільністю кордонів із зоною війни зазнали найбільших втрат.

Енергетика, інфляція та адаптація економік

За інформацією Європейської комісії, у перші два роки з початку бойових дій зниження ділової активності супроводжувалося суттєвим зростанням інфляції, особливо у сфері енергетики. Країни, розташовані ближче до зони воєнних дій, фіксували темпи зростання цін на енергоносії на 2-3 відсоткових пункти вище, ніж у більш віддалених членів ЄС. Окрім того, ці країни стикнулися з помітним зростанням дохідності державних облігацій та погіршенням торговельних умов.

Однак, враховуючи дані за 2024 рік, негативний вплив географічної близькості до зони війни поступово слабшає — щороку його сила скорочується на 0,1-0,2 відсоткового пункту. Це свідчить про поступову адаптацію економік до зовнішніх шоків завдяки стабілізації енергетичного ринку, зміні торговельних каналів та іншим макрофінансовим механізмам.