У 2023–2024 роках Китай здійснив постачання до російської федерації деталей для безпілотників на суму 63 мільйони доларів США. До переліку експортованих товарів увійшли авіаційні двигуни, мікрочипи, металеві сплави, об’єктиви для камер, скловолокно, емульсійні сполучні речовини для скловолокна, а також нитки з вуглецевого волокна. Ці компоненти є ключовими для виробництва дронів, які активно використовуються у війні.
Про це розповідає Бізнес • Медіа
Газові переговори та нові домовленості
За заявами російської сторони, під час візиту президента рф до Пекіна було досягнуто домовленості про збільшення обсягів поставок газу до Китаю, а також про можливе будівництво нового газопроводу «Сила Сибіру-2». Однак офіційний Пекін досі не підтвердив інформацію щодо прокладання цього трубопроводу. Аналітики наголошують, що підписаний меморандум не містить юридично зобов’язуючих умов — він не визначає ні ціну, ні строки реалізації проєкту, тому остаточною угодою не є.
На практиці наразі йдеться лише про збільшення обсягів прокачування газу через вже діючі маршрути: «Сила Сибіру-1» (на 6 млрд кубометрів) і Далекосхідний маршрут (на 2 млрд кубометрів). Щодо «Сили Сибіру-2» Китай лише висловив зацікавленість і готовність розпочати переговори про ціну та умови.
Ресурсні обмеження та наслідки для «Газпрому»
Експерти російського Інституту енергетики та фінансів зазначають, що поточні домовленості щодо нарощування поставок газу до Китаю не підкріплені ресурсною базою «Газпрому». Для виконання зобов’язань компанія змушена буде закуповувати газ у сторонніх виробників — зокрема, у «Роснєфті», «Сургутнафтогазу» та Іркутської нафтової компанії. Це означає, що «Газпром» фактично втратить статус монопольного експортера трубопровідного газу.
Китай офіційно досі не підтвердив інформацію про прокладення нового трубопроводу.