Реформа Бюро економічної безпеки України (БЕБ), зокрема призначення нового директора Олександра Цивінського, стала важливою складовою зобов’язань України у процесі євроінтеграції та виконання домовленостей з МВФ. Її головна мета — забезпечити незалежне і результативне функціонування органу, що сприятиме покращенню бізнес-клімату в країні. Проте, аудит, проведений новим керівником, виявив низку системних прогалин, які суттєво впливають на ефективність роботи БЕБ.
Про це розповідає Бізнес • Медіа
Трансформація БЕБ: аналітичний підхід і діалог з бізнесом
За словами Олександра Цивінського, БЕБ функціонує переважно як аналітичний правоохоронний орган: 75% завдань — це аналітика, і лише 25% стосується безпосередньої правоохоронної діяльності. Основні пріоритети відомства — створення рівних умов для бізнесу, забезпечення безпеки інвестицій та захист міжнародної технічної допомоги. Цивінський наголосив, що зараз бюро перебуває в етапі трансформації, змінюються як внутрішні процеси, так і взаємодія з бізнес-середовищем. Вже розпочато активний діалог із ключовими стейкхолдерами для пошуку найбільш ефективних форматів співпраці.
“Вивчаємо, які проблеми є на теперішній момент, шукаємо максимально ефективний формат взаємодії, де ми будемо забезпечувати економічну безпеку і водночас допомагати бізнесу виконувати свою роботу” – деталізував очільник БЕБ.
Серед ключових змін — переатестація особового складу та посилення ІТ-інфраструктури для роботи з великим обсягом даних. Аналітичний підхід дозволяє виявляти ризики та попереджати злочини економічного характеру. Окрім того, вдосконалюється нормативна база, щоб зменшити ризики корупції.
Головні виклики: фінансування, кадровий дефіцит та боротьба з тінню
Олександр Цивінський, який має десятирічний досвід роботи у НАБУ, відкрито заявив про значні труднощі у функціонуванні БЕБ. Однією з головних проблем є відсутність достатнього фінансування на наступний рік. Працівники бюро отримують на 60% менше, ніж колеги з інших правоохоронних органів, що створює дискримінаційні умови та серйозно впливає на мотивацію персоналу. У результаті БЕБ заповнене кадрами лише на чверть від необхідної штатної чисельності.
Відсутність фінансування також перешкоджає закупівлі сучасної техніки, без якої складно проводити ефективні розслідування. Як підкреслив директор, наявні ресурси не дозволяють залучати фахових аналітиків, зокрема з приватного сектору, що ускладнює боротьбу за таланти всередині країни.
Водночас, одним із пріоритетних напрямків діяльності БЕБ залишається протидія контрабанді, зокрема у сфері імпорту електроніки, де, за оцінками, 80% телефонів завозять нелегально. Важливим завданням є й виведення з тіні близько ₴1 трлн для посилення державного бюджету, особливо в оборонному секторі. Для цього планується посилити роботу у сегменті підакцизних товарів (цигарки, алкоголь, паливо) та детінізації заробітних плат, де у тіні перебувають значні обсяги коштів.
БЕБ також працює над удосконаленням законодавчої бази для детінізації економіки та забезпечення рівних можливостей для всіх інвесторів та компаній, що працюють в Україні. Головна мета — створення прозорого та передбачуваного бізнес-середовища.
Міжнародна співпраця та перспективи розвитку
Міжнародна співпраця залишається одним із ключових напрямків для БЕБ. Для взаємодії з міжнародними партнерами, зокрема ОЕСР, у структурі бюро призначено окремого заступника. Оскільки економічні злочини часто мають транскордонний характер, співпраця з іноземними колегами є необхідною для ефективних розслідувань і захисту інвесторів.
Попри всі труднощі, Олександр Цивінський висловлює впевненість у можливості досягти змін, які зроблять інвестиції в Україну привабливими, а бізнес-клімат — конкурентоспроможним. Бюро економічної безпеки налаштоване і надалі відстоювати принципи справедливості, прозорості та законності у своїй діяльності.