У Верховній Раді пропонують залишити державі лише 5% стратегічних підприємств

В українському парламенті вважають, що у держвласності має залишитися лише 5% стратегічних підприємств.

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів Данило Гетманцев виступив із ініціативою суттєвого скорочення частки державних підприємств, залишивши у власності держави лише стратегічно важливі активи. За його оцінками, наразі понад 60% державних підприємств в Україні фактично не ведуть діяльності, а ще близько 10% не звітують про свою роботу взагалі.

Про це розповідає Бізнес • Медіа

Більшість держпідприємств не працюють

Станом на початок року держава контролювала 2 916 суб’єктів господарювання, серед яких — 2 571 державне підприємство та 345 господарських товариств із часткою держави понад 50%. Проте, як зазначив Гетманцев, ще до початку повномасштабної війни спостерігалася тенденція до неефективної роботи державного сектору економіки. Лише за минулий рік 1 815 суб’єктів господарювання (62,2%) не здійснювали діяльність, із них 1 623 — це державні підприємства, а 192 — господарські товариства.

“З них торік 1 815 суб’єктів господарювання (62,2%) – не працювали (1 623 державних підприємства та 192 господарських товариства). І це зовсім не наслідок повномасштабної війни – подібна тенденція була і до її початку”, – зауважив Гетманцев.

Крім цього, 533 діючі підприємства за минулий рік показали сукупні збитки майже на 2 млрд гривень. На думку Гетманцева, держава повинна поступово виходити з усіх активів, які не є стратегічними, і залишити у власності держави тільки обмежене коло ключових компаній, необхідних для національної безпеки та стабільності економіки.

Приватизаційні процеси тривають

Останнім часом активізувалися процеси приватизації державного майна. Так, нещодавно Фонд державного майна продав за 17,5 млн гривень (плюс 3,5 млн гривень ПДВ) державний “Український науково-дослідний інститут спеціальних сталей, сплавів та феросплавів” у Запоріжжі. На 13 січня оголошено продаж державного пакета 99,9% акцій підприємства “Сумихімпром” зі стартовою ціною 1,09 млрд гривень. Під час попереднього аукціону, який завершився безрезультатно, стартова ціна становила 1,16 млрд гривень.