Лупайте цю скалу — Андрій Гундер українському бізнесу
Раніше міністри, коли займали пост, якщо за рік не ставали мільйонерами, то про них казали, що вони штани протирали — жартома кидає президент Американської торговельної палати в Україні.
Так, за останні чверть століття, за 25 років незалежності, було пропущено неймовірну кількість можливостей через корупцію та непрозорість. Скеля проблем та непорозуміння між державою та громадянами росла і твердішала.“Зараз народ змінився — впевнений Андрій Гундер — думаю, що головне, щоб патріотичні, компетентні люди лишалися в країні, і, щоб ті, які при владі, не зіпсувалися”.
Він транслює позитивний настрій та сподівається, що далі буде простіше, а ті люди, які йдуть до влади, просто не повинні підпадати під спокусу старої системи. “А вона там лишається однозначно” — додає він.
Пан Гундер сам випромінює впевненість та оптимізм. “Найперше — дезінфекція. Сонячне проміння — це найкраща дезінфекція. Щоб боротися, потрібно дотримуватися принципу транспарентності. Треба усе виводити на огляд, щоб не було тіні, у якій можна не дотримуватися правил”.Зранку перед інтерв’ю з БІЗНЕСом у президента Aмериканської торговельної палати в Україні та членів асоціації була зустріч з Гонтарєвою без ЗМІ.
— Гарна зустріч, — розповідає Гундер, дуже цікаво порівняти тональність розмови рік тому і сьогодні. Тоді було більше негативу, цього року – просто дякували. Дякували за чистку. Все ж таки, це треба мати волю, щоб так почистити банківську систему. Гривня зараз тримається, ліквідність є. Взагалі ми дуже мало кажемо слово "дякую". А тут є за що. За стабілізацію взагалі, макростабілізацію фінансового ринку.
Поміркований оптимізм пана Гундера
Ми сидимо у просторому кабінеті президента Американської торговельної палати, панорамні вікна демонструють розлогий столичний краєвид. — Якщо подивитись зараз на горизонт великих міст, зокрема, Києва, — вглядається у вікно пан Гундер – ще сто років тому найвищою точкою огляду була Лавра, а зараз Парус, Гулівер.
У Нью-Йорку, Лондоні, світі взагалі, найвищі точки на горизонті – це все бізнес. І бізнес зараз має брати на себе відповідальність за те, що відбувається у країні.Є бізнесмени, які це бачать і готові братись. Я думаю, що разом з цими людьми, які прийшли до влади, молодими енергійними професіоналами, синергія може спрацювати і це якраз будуть реальні результати, позитивні зміни. Є родюча земля, є дуже хороші уми.
Зараз прекрасний час, щоб заохочувати виробництво. Потрібно просто не заважати і дати можливість розвиватися тим хто може.
Я думаю, Україна може стати енергонезалежною вже у наступні кілька років.
Я вважаю, що хлопці, які зараз прийшли в Укргазвидобування, Нафтогаз, це є реально люди, які міняють цикл. Коли були мільярдні збитки, а вони доводять майже до прибутковості, це вже конкретно. Ми маємо на меті покращити бізнес-клімат в Україні, цього року підписали меморандуми про співпрацю Палати з низкою партнерів, зокрема з Асоціацією газовидобувних компаній України, ПАТ «Укргазвидобування», громадською спілкою «Асоціація індустріальних парків України».
Я бачу Прем’єр-міністра Гройсмана, в нього в очах є такий запал, він хоче працювати. В деяких міністрах це є, а деякі, я бачу, вже втомилися — почали “лупати цю скалу”, подивилися, наскільки вона ще велика, і опустили молоти. Скеля велика. І тут якраз потрібні спільні зусилля.
Зараз все дуже сильно змінилося, зокрема, технології. Якщо раніше потрібен був офіційний лист чи ще щось, тепер можна написати повідомлення на Фейсбук, і часто протягом години є якась реакція навіть від міністра.
Є багато зараз професійних людей, які готові співпрацювати. Якщо взяти у Міністерстві економічного розвитку — там майже всі: Юля Ковалів, Макс Нефьодов, Наталя Микольська, Олена Мініч. З усіма цими людьми можна працювати і доносити позицію. В Міністерстві інфраструктури також, в Міністерстві юстиції Павло Мороз, Сергій Шкляр. Це люди, які прийшли з бізнесу, які розуміють найголовніше. Зараз майже у всіх міністерствах є або сам особисто міністр, або заступники з якими є діалог, і він має бути прозорим. Є і у Верховній Раді депутати, які спочатку на нас дивилися критично, мовляв, "ви підтримуєте тільки американський бізнес", а коли ми вступили з ними у робочий діалог, розказали про те, чим ми займаємось — зараз вони з нами починають співпрацювати.
Зараз, дійсно, є кореляція економіки до ринку commodity і ми це відслідковуємо. Основний експорт, який був, це сталь, вугілля і продукти агропромислового комплексу. АПК у нас зараз став номером один по експорту.
Наприклад, що відбулося нещодавно – інвестиція $180 млн., компанія «Бунге» (американська компанія, один з лідерів світового зернового ринку, найбільший в світі постачальник сої та рослинної олії, дохід у 2014 році – $57.828 млрд. — ред.) у термінал в місті Миколаїв. Україна – номер один у світі з виробництва, експорту соняшникової олії, соняшникового насіння. Це такі речі, які вже є. Зараз питання в інфраструктурі інвестицій. Той же Каргілл (Каргілл інкорпорейтед – найбільша приватна компанія США у 2005 та 2008 роках, дохід у 2015 становив $120.4 млрд. — ред.) зараз добивається углиблення в порту “Южний” для збільшення експорту.
Давайте подивимось, де ми були, і де ми є. Минулого року ми мали – 10% падіння ВВП. Позаминулого – 7%. Сприйняття ж країни в світі – танки. Тобто картинка така, що в штаб-квартирах великих компаній взагалі самого слова "Україна" просто боялись. Боялись за своїх співробітників.Зараз ці співробітники їздять в штаб-квартири, фінансово звітують, показують, що минулий, позаминулий роки були складні, але вже йде підйом. І це тепер доноситься до тих компаній, які вже тут є, до їх штаб-квартир, що все підіймається. Поки що ми говоримо про 1%, максимум 1,5% росту. Але є тенденція. Якщо останні п’ять років був мінус, то вперше – є позитивний показник. Можливо, в 2017 році буде вже 3%.
Втім, з надією в голосі пан Гундер додає, що хотів би бачити бодай п’ять відсотків росту кожні десять років.Очевидний вихід із ситуації — зробити українців багатішими, тому що тоді зросте їх платоспроможність, вони зможуть більше купувати.
Ми станемо цікавішим ринком з точки зору входу інвестицій, а не тільки сировинною базою. Але для цього потрібно щось робити — і український бізнес підштовхувати, щоб він виходив на закордонний рівень, розвивався, брав нові висоти. Традиційно наш фокус був інакшим. А зараз ми бачимо, що навіть наші члени пропонують допомогу з виходу на нові ринки. Є мережа Американських торговельних палат (42 по всій Європі), з усіма ми підтримуємо контакт. Зараз маємо меблеві компанії, яким ми допомагаємо виходити на ринок США. Вони будуть свою продукцію вивозити без мита. Інколи настільки просто їм допомогти. Дуже часто просто немає до кого звернутися. Це навіть простіше, ніж ми це собі уявляємо — в нас є мережа контактів як в Україні, так і по всьому світу.Декілька тижнів тому телефон у мене просто розривався, запрошували на відкриття заводу Unilever в Гостомелі. Тут потрібно зрозуміти наслідком чого стало це відкриття. З Росії перекрили імпорт чаю і компанія Unilever прийняла рішення відкрити тут своє власне виробництво.
Дивимося реально, Україна – це сільськогосподарська країна. По-перше, потрібно продовжувати розвивати те, що вже здобуто, агропромисловий комплекс. І це не тільки традиційні соняшник, насіння, кукурудза, пшениця – можна й ягоди. В мене є знайомі, які займаються березовим соком. У Чернівцях взяли ліс, знімають березовий сік, пастеризують, розливають і експортують у США. А один знайомий відомий журналіст – дуже захоплюється лижами. Я якось у нього був і він каже: "Ти бачиш, який у мене костюм, щоб на лижах їздити. Це все вироблено в Україні". Ці ж лижі виробляються в Україні. Тобто у виробництві зараз може бути багато чого цікавого. Нещодавно я був на Західній Україні. Там виробляється Volkswagen Golf, Audi A4 – збирають комплектуючі. LEONI зараз відкривають другий завод в Коломиї (німецький холдинг Leoni AG, відкрив в Коломиї завод з виготовлення електропроводки для автомобілів — ред.). Починають з 700 робочих місць, а потенційно там може бути до 8000 робочих місць.
Чим займається Американська торговельна палата в Україні
Американська торговельна палата супроводжує ті компанії, що хочуть зайти в Україну, допомагає по співпраці з державними органами і у знаходженні бізнес-партнерів. Серед членів Американської торговельної палати в Україні лише близько 30% власне американських компаній, решта ж – великі європейські та українські.Сьогодні, щоб економіка України реально запрацювала, потрібні прямі іноземні інвестиції. Без цього буде дуже складно.
Президент Американської торговельної палати Андрій Гундер.
До нас наприкінці червня приїжджали сім великих інвестиційних фондів. Вони просили організувати нам зустрічі з Головою Нацбанку, з Міністром фінансів і з Міністерством економічного розвитку і торгівлі. Ми зробили їм ці зустрічі, ми їх звели, вони приїхали, подивилися.
Ми працюємо не на одну компанію. Наша ціль — щоб в країні можна було бізнес робити легко. Щоб були для цього умови. Ми дуже голосно виступаємо проти корупції. Не всім це подобається, звісно. В нас є члени, на яких зараз продовжуються рейдерські атаки. Ми хочемо, щоб ця країна змінювалась. Щоб приходили інвестори, щоб негайно створювалися робочі місця, податки сплачувалися.Ми тісно працюємо з різними посольствами, як з країн Євросоюзу, так і з посольством США. Головне — щоб була синергія, такий підхід. Це досить впливово.
Стратегія Американської торговельної палати в Україні, як мені розповів її президент, складається з трьох частин: перше — B2G (Business to Government), бути голосом бізнесу перед владою, друге — B2B (Business to Business), створювати можливості для бізнес-партнерства, а третє — це B2U (Business to Ukraine), тобто просування України як привабливого напрямку для інвестицій.
В Aмериканській торговельній палаті в Україні діє 13 комітетів і 19 робочих груп, які щоденно працюють в інтересах бізнесу. “Реально прозоро доносимо голос бізнесу до органів влади” — каже президент Американської торговельної палати. В Палаті є Рада Директорів, яка складається з 16-ти ТОП-менеджерів — вони розглядають кожне подання на членство.В нас є такий досить скурпульозний підхід до вибору компаній-членів. Наш комітет в рамках Ради Директорів вирішує приймати компанію чи ні. Критерій, переважно, — це репутація. Це такий due diligence.
До Американської торговельної палати в Україні приходять і з регіонів. Гундер розповідає про співпрацю зі Львовом, Тернополем, Миколаєвом та Одесою.
“Іноді найкраща адвокація — це якраз те, що відбувається прозоро, але досить спокійно. Однозначно, є речі, які ми виводимо на широкий загал. Наприклад, це нещодавня прес-конференція по переробці відходів упаковки. “ — додає він.
Нещодавно Американська торговельна палата в Україні створила новий комітет — Комітет з питань аерокосмічної промисловості та технологій. Подібний Комітет є в структурі Американської торговельної палати в Індії. Зараз ця країна займає серйозне місце як виробник у даній галузі.“Там мають опрацьовуватися питання компаній, які займаються й оборонним сектором у тому числі. Я думаю, що результат цього буде видно десь за два роки” — запевняє президент Палати.
Важелі впливу
Безперечно, сила Палати у єдності її членів. Головним важелем впливу Американської торговельної палати в Україні є те, що вона доносить один голос і добивається, щоб його було почуто. Елементом внутрішнього контролю цього сильного і знайомого усьому світові американського тембру є антикорупційне законодавство США, якому підпорядковані усі американські компанії, що працюють в Україні. А це несе за собою кримінальну відповідальність і для компаній, і для осіб перед американським законом у випадку корупційних дій.“Для нас дуже важливо тримати неупереджену позицію і бути голосом цього бізнесу, який дійсно працює в Україні, сплачує податки, створює робочі місця, допомагає розвитку економіки” — голосно чеканить переливною українською пан Гундер.
Палата плідно співпрацює з бізнес-омбудсменом. Як шлося у інтерв’ю із паном Альгірдасом Шеметою, президент Американської торговельної палати в Україні особисто входить до ради бізнес-омбудсмена.В нашій асоціації є два кейси, де бізнес-омбудсмен реально зміг допомогти. Тут головне синергія. Ми співпрацюємо і є конкретні кейси. Омбудсмен має справу з досудовими спорами, і ми з ним в цьому напрямку працюємо. Але в нас діалог значно ширший. В нас організація значно більша, ніж власний штат.
В Палаті працює 43 співробітника. До Американської торговельної палати в Україні входять 600 постійних і афілійованих членів. Андрій Гундер є членом Національної ради з питань антикорупційної політики.Я буваю на всіх засіданнях Національної ради реформ. Це є реальна можливість поспілкуватись напряму чи з Президентом, чи з Прем’єром, чи з Головою Верховної Ради. Там всі міністри збираються.
Коли комітет Палати збирається, ми розробляємо позицію, узгоджуємо, щоб вона була одностайною, і тоді ми вже реально розробляємо план, визначаємо хто є decision maker. Розробляємо те, що називається influence map. Це дуже хороший інструмент. Він дуже простий, але він працює.Про імідж України
Пан президент Американської торговельної палати вбачає перспективу у сьогоднішньому важкому стані в економіці. Саме зараз він прогнозує, що країна буде відштовхуватися від дна. На його думку, настав той час, коли інвестори, що придивляються і побачать перспективу, інвестуючи в Україну — можуть виграти.“Це інколи йти проти течії. Коли всі говорять, що Україна – це країна війни. А зараз, якраз, потрібно значно ширше дивитися” — пророкує Андрій Гундер.
В України дуже поганий імідж. Я про це можу дуже довго говорити, тому що я колись дуже багато цим займався. В Лондоні під час Революції Гідності в мене було сто інтерв’ю, в тому числі з CNN, BBC, не тому що я такий популярний, а тому що більше ніхто цим не займався.Я питаю, хто зараз займається іміджем України за кордоном? — Всі займаються. Знаю з бізнесу, що якщо всі всім займаються, то ніхто нічого не робить.
Стратегії немає, на жаль.
Ми це робимо тактично, розказуємо, що відбувається в Україні. В нас є різні видання, переважно, англійською, щоб просто і правдиво усе показати.Коли у Вашингтоні 13 липня минулого року був Українсько-американський бізнес-форум, в Палаті, через дорогу від Білого дому, був Прем’єр, були міністри. Ми доносили месседж про Україну. Для мене особисто це було завданням чіткого формулювання нашої стратегії.
Американська торговельна палата в Україні — одна з перших, до кого звертаються потенційні інвестори. Від Американської торговельної палати в Україні вони отримують інформацію щодо перспектив або ризиків, приклади вже працюючих тут американських компаній.“Є компанії, з якими ми зустрічалися, і вони вже заходять на ринок. Це приємно” — посміхається пан Гундер.
