Главная / Государство

Втілення промислового пакету реформ – нагальна необхідність для України

10.01.2017
Альберт Гертер, «Президент Авраам Лінкольн підписує Статут Академії наук», 1924
Альберт Гертер, «Президент Авраам Лінкольн підписує Статут Академії наук», 1924
Народний депутат (РПЛ), Голова Комітету з питань промислової політики та підприємництва, Президент Української Асоціації Римського клубу, к.е.н.

Економічна доля країни залежить від втілення дієвих реформ. Наразі ми маємо 1-2% щорічного економічного зростання та довічне боргове рабство у перспективі. Мета кожного українця полягає в тому, щоб мати як мінімум 7-8% зростання щороку і якісно інше майбутнє. Для цього у 2017 році треба закласти серйозний законодавчий фундамент розвитку власної промисловості та економіки. Потрібен сміливий і комплексний “промисловий пакет реформ” – нове законодавство, яке запровадить:

1) спрощення підключення до мереж (електричних, газових та ін.) для промисловців та забудовників, а не "для галочки" у Doing Business. Щоб інвестори, підприємці, роботодавці перестали бути заручниками купки приватних монополістів, які “деруть з них три шкури” – через завищену плату за підключення, тарифи та ще й хабарі.

2) індустріальні парки з дієвими інвестиційними стимулами для нових виробництв (ЗПУ №2554а-д і 2555а-д), порівняними з країнами-конкурентами (Польщею, Туреччиною та ін.). Бо коли інші країни пропонують в індустріальних парках не тільки податкові преференції, а й дешевші кредити та енергоносії, “єдине вікно”, готову інфраструктуру і т.п., то нам стояти осторонь – значить погодитись на програш у конкуренції за робочі місця та інвестиції.

3) зняття штучних податків на промислові інвестиції – відміна ввізного мита на виробниче обладнання (ЗПУ №5276) та розстрочка імпортного ПДВ на нього на 3 роки (аналогічно до того, як ми вибороли для деревообробного обладнання). Треба прибрати усілякі перепони на шляху інвестицій, а не намагатись оподаткувати їх “заздалегідь”, поки інвестор ще й копійки не заробив.

4) розстрочка на 3-6 міс. сплати імпортного ПДВ при ввезенні сировини в Україну. Це дозволить українським виробникам компенсувати дефіцит обігових коштів, коли кредитування є непомірно дорогим і фактично недоступним. До того ж про яку “додану вартість” може йти мова при оподаткуванні ввезення сировини, коли з неї ще нічого не вироблено і продукція не реалізована. Не можна оподатковувати виробництво “наперед”!

5) зняття штучних валютних обмежень НБУ для експортерів та інвесторів, у т.ч. зниження вимог щодо обов’язкового продажу валютної виручки експортерами та відміна ліцензування Нацбанком інвестицій до 50 тис. EUR в країни OECD (ЗПУ №4866), продовження принаймні до 270 днів терміну зарахування експортної виручки нашими промисловцями.

6) встановлення преференцій для місцевого малого й середнього виробника при здійсненні держзакупівель. Треба бути несповна розумом, щоб постійно купувати іноземне (керуючись лише фактором ціни), якщо робочі місця, податки та прибутки йдуть за кордон, а власна промисловість зникає!

7) створення механізму довгострокового і доступного кредитування малих і середніх виробників, у т.ч. за рахунок міжнародної допомоги та закордонних кредитів, оподаткування “офшорної економіки” та сировинного експорту. Україна має стати країною-виробником, а не експортером сировини, капіталів та людей. А закордонна допомога має йти на розвиток, а не на проїдання, і вкладатися у нові виробництва, а не у кишені чиновників та «грантоїдів»!

Це не вичерпний перелік. І не кажіть, що це нереально! Коли за справу береться фракція Радикальної партії, перемога тільки питання часу. Подивіться на заборону експорту лісу-кругляка, закон про експортно-кредитне агентство, підвищення втричі вивізного мита на металобрухт та інші наши ініціативи, в які спочатку майже ніхто не вірив, а сьогодні вони – факт. Так буде і з цим "промисловим пакетом реформ"!
Банкротство или долговое рабство: сколько стоит проигрыш «Нафтогаза» «Газпрому» В Україні припинилося масове закриття ФОП Галасюк: Резервів для заміни штучних коштів МВФ достатньо