Главная / Государство

Як пережити зиму? Україні потрібна конкуренція на ринку надання ЖК послуг

28.10.2016
Галина Петрова,
Галина Петрова, "Холодно", холст, акварель, масло
Керуючий партнер компанії "Київ Грін Енерджі"

"Считай, баба, цыплят по осени, а мужик меряй хлеб по весне"

Сьогодні багато хто чекає платіжок за опалення "по-новому". Жовтень добігає кінця і я з острахом зазираю в поштову скриньку. А що змінилось? Та в принципі нічого: батареї в кімнатах як були ледь теплі, так і лишилися, лічильник тепла так і не з'явився, опалення, яке воно б не було, з'явилося тільки тоді, коли вже ковдри дома закінчилися – іншими словами, як грілися функцією кондиціонера"обігрів" так і гріємося. От тільки чекаю на платіжки з економічно обґрунтованою ціною на газ. Бо газ – чи не єдине джерело опалення наших домівок.

Як людина, яка кожен день займається тепловою та електричною енергетикою, впевнений, що це абсолютно правильний крок, бо сидіти на "газовій голці Кремля" не можна. Треба лікуватись від цієї залежності. От тільки голку відібрали, а препарати для лікування не дали, тобто це буде не лікування, а елементарне відвикання, як кажуть в народі – "ломка". Хочу одразу зазначити, що вважаю субсидії ліками для зняття симптомів, а мова про лікування піде нижче.

Маю навести приклад із власного досвіду, що ми все ж таки "хворі"

Гостював у знайомих моєї дружини в м. Запоріжжя, святкували 8 Березня. Зайшовши на кухню, побачив, що на газовій плиті мерехтить невеличке синеньке газове полум'я (за столом сиділи не менше години), питаю: "Ганна Миколаївно (80 років), а чого не вимикаєте газ?" А вона мені так відповідає, що я мало не впав: "Так а в мене сірники закінчились, от я і не вимикаю! В мене ж лічильника нема, що мені, яка різниця?" А скільки таких пенсіонерів по країні, що звикли платити за енергоресурси копійки? Я вам скажу: на одного пенсіонера – одна офіційно працююча людина.

Хворі? Так. Що робити? Лікуватись!

Найефективніший спосіб спонукати людину до економії – зробити ціну захмарною

Отримавши інструкцію з МВФ, так вирішив і наш уряд і встановив ринкову, економічно обґрунтовану ціну на газ. Але про те, як зробити цей удар більш м'яким, в інструкціях вказано не було, от і вирішили, що мабуть і не треба.

Сьогодні тепло в наші з вами батареї постачає виключно монополіст. Якість, строки та оперативність поставки товару його не цікавить – платіжки відправив, тобі заплатили. Правда, вдала бізнес-модель? Нас з вами врятує тільки конкуренція на ринку комунальних послуг. Тільки конкуренція веде до змін, як в якості товару, так і в його ціні.

Що мав би зробити уряд?

Відкрити очі та побачити, що в усіх розвинених країнах, на всіх видах послуг працює принцип відкритих ринків. Якщо ми хочемо пережити цю та наступні зими, ми маємо терміново відкрити ринок теплової енергії в містах нашої країни. Ми маємо терміново дозволити (звісно ж при виконанні усіх технічних вимог) приватним господарствам виробляти та продавати теплову енергію в мережу. Ми маємо терміново розробити механізм відкритих аукціонів на продаж теплової енергії для бюджетних установ та населення. Фантастика? Аж ніяк!

В дуже близькій нам по духу Литві це вже давно працює! І вони спромоглися за кілька років знизити ціну на опалення для населення втричі. І ось як просто та логічно це відбувається:

1. Суб'єкт господарської діяльності (далі – незалежний постачальник) приходить за Технічними Умовами (ТУ) в міськтеплоенерго (МТЕ) і каже: я збираюся збудувати котельню за власний кошт та готовий опалювати 500 житлових будинків. Готовий поставляти енергію дешевше від вашої.

2. Міськтеплоенерго каже: вперед, підключайся, надаємо графік поставок та ТУ, яким ти маєш відповідати.

3. Далі незалежний постачальник збудував котельню і подає електронну заявку (згідно графіку, який він отримав) на постачання тепла, де вказує ціну поставки. Електронна система (не чиновник, а машина) сповіщає його, що по його ціні він може поставити тепла тільки на 100 житлових будинків. Або так, або опускай ціну. І так сталося не тому, що машина та МТЕ його надурило, а тому, що поки він будувався, в місті збудувалось ще 15 таких незалежних постачальників, які запропонували більш низьку ціну. Незалежні постачальники вимушені будуть знижувати свої відпускні ціни, щоб постачати більше, а виграє від цього населення, отримуючи більш дешеву енергію.

Місто виконує лише функцію транспортування тепла по мережам та загальний контроль над якістю товару, що тече по трубам. І найцікавіше – електронні тендери проходять не раз на рік або п'ять, а раз на місяць. Робить це проста программа в автоматичному режимі, в яку постачальники вводять їх мінімальну та максимальну бажану ціну (максимальна ціна є фактичною собівартістю міськтеплоенерго мінус 1 євроцент, бо незалежні постачальники не мають права пропонувати енергію дорожче за МТЕ) і программа сама пропонує об'єм та ціну на наступний місяць, ґрунтуючись на цінових пропозиціях конкурентів.

4. А от влітку взагалі гаряче водопостачання (ГВП) майже безкоштовне (у порівнянні з зимою). Це відбувається тому, що всі незалежні постачальники хочуть працювати цілий рік. Об'єм ГВП складає приблизно 10% від зимового навантаження. От і доводиться усім "падати" в ціні до мінімуму. Від цього, знову ж таки, виграє населення.

І не треба ніякого популізму про те, що ми маємо вертатись до старої моделі формування ціни на газ. Це лише бажання виграти наступні вибори. Єдиний шлях реформування комунальної сфери – створення ринкових та конкурентних умов постачання. Сперечатися, що ця схема не ідельна, можна роками. Сьогодні ми можемо перейняти досвід будь-яких країн світу! Давайте робити мікс із вже реалізованих ідей, це набагато краще, ніж творити з нуля. Тільки зробивши щось, ми виживемо. Інакше я навіть не уявляю ту кількість інфарктів, що прокотяться країною після отримання перших "нових" платіжок.
Банкротство или долговое рабство: сколько стоит проигрыш «Нафтогаза» «Газпрому» В Україні припинилося масове закриття ФОП Галасюк: Резервів для заміни штучних коштів МВФ достатньо