Інститут економічних досліджень та політичних консультацій нещодавно опублікував свій звіт “Україна у 2016 році: Макроекономічна стабільність на фоні сповільнення реформи”. Цей звіт представляє доволі цікаві дані щодо поточної економічної ситуації в Україні та тенденцій її розвитку.
Перш за все, треба відзначити що загальне враження від даних, вказаних у документі – позитивне. Сам звіт написаний тоном “обережного оптимізму”, адже наразі невідомо, чи зможе загальне зростання економічних показників перетворитись із одиничного явища на загальну тенденцію найближчих років.
В цілому, за результатами 2016 року в Україні було помічено зростання реального ВВП на 1.4%, перш за все за рахунок внутрішнього попиту. Таке зростання є вкрай малим в порівнянні з США, Польщею чи навіть Румунією, проте це набагато краще, ніж результат попередніх років. Зростання доходів заробітних плат зумовили невеликий підйом купівельної спроможності населення, що призвело до зростання імпорту. Реальний експорт, в той же час, знизився на 5.3% через ускладнені відносини з Росією.
Практично всі сектори економіки показали зростання на кілька відсотків, лише добувна промисловість знизила показники видобутку на 0.4% через логістичні проблеми, викликані війною на Сході України.
Транспортна галузь отримала ряд перемог: відбулося приєднання України до Транскаспійсього міжнародного торгівельного маршруту, було знято обмеження на польоти з Литвою, Польщею, Естонією, Італією, а також вступила в силу угода про “відкрите небо” з США. Відбулося зростання сільськогосподарського виробництва, а зусилля Міністерства аграрної політики дозволили українським виробникам вийти на ринок ЄС.
Бюджет, запланований на поточний рік, прийнято на основі реальних макроекономічних показників, його нові положення спрямовані на продовження децентралізації. Також протягом року було проведено низку заходів з дерегуляції і спрощення податків, майже вполовину було скорочено кількість дозволів і ліцензій, а крім усього – продовжено мораторій на планові перевірки бізнесу контролюючими службами.
Проте, крім позитивних економічних тенденцій, у 2016 році спостерігались і явища протилежні. Загалом, переважна більшість із них викликана зовнішньополітичною ситуацією і внутрішньою політичною нестабільністю в країні. Крім зниження експорту та зменшення виробництва в добувній промисловості, економіку спіткав цілий ряд негативних трендів. У сільськогосподарській галузі, наприклад, було продовжено мораторій на продаж землі до 2018 року, що аж ніяк не збільшило інвестиційну привабливість України. Як відомо, інвестиційні кошти – це одне із основних джерел зростання економіки. Поки що через надмірну корупцію, незахищеність права власності та військові дії на Сході України ми не можемо сподіватися на зростання цікавості інвесторів до нашої країни. А це стримує розвиток економіки і ми розвиваємося повільніше, ніж мали б за даних обставин.
Відбулося зростання рівня безробіття до 9.2% (у 2015 році - 9.0%), а підвищення мінімальної зарплати до 3200 гривень із 2017 року може призвести до ліквідації і тінізації значної кількості підприємств малого та середнього бізнесу, що суттєво збільшить рівень безробіття населення. У той же час Фонду державного майна не вдалося розпочати хвилю приватизації, і надходження до бюджету із цього джерела склали близько 300 млн грн, що становить всього 1.9% очікуваних доходів від приватизаційних процесів.
Якщо ж детальніше проаналізувати позитивні й негативні зміни в економіці України, можна помітити, що значний вплив на економічні показники справляє саме політична сфера. Від стабільності політичного курсу, ефективності й швидкості впровадження реформ залежить темп зростання економічних показників. Приведений у звіті приклад запровадження системи державних закупівель ProZorro красномовно свідчить про те, як комплексне впровадження реформи може змінити економічні показники на краще. В результаті лише цієї реформи було суттєво зменшено рівень корупції в державних закупівлях, заощаджено більше 17 млрд грн та стимульовано роботу малого і середнього бізнесу, якому відкрився шлях до участі в державних закупівлях. Разом з тим, економічні сфери, що продемонстрували поганий результат за підсумками 2016 року, в більшості своїй відрізняються посиленою регуляцією, корупційним підгрунтям, монополізацією ринку. Тому ключовим напрямком реформ у майбутньому році має стати комплексне й рішуче подолання цих шкідливих явищ. Дерегуляція, конкурентність та прозорість – ось ці “три кити”, на яких базується успішна реформа, що сприяє економічному розвитку, і приклад системи державних публічних закупівель ProZorro підтверджує цю тезу якнайкраще.
