Наприкінці квітня 2025 року Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики одноголосно підтримав законопроєкт щодо віртуальних активів. Важливо зазначити, що нова версія документа була доопрацьована, і не є тією, що розроблялася раніше за участю Національної комісії з цінних паперів та фондових ринків або альтернативним варіантом від Мінцифри.
Про це розповідає Бізнес • Медіа
Основні цілі законопроєкту
Основною метою нового законопроєкту є врегулювання обігу цифрових активів, їх оподаткування та забезпечення прав учасників ринку. Документ також встановлює вимоги до постачальників послуг, пов’язаних із криптовалютами, і передбачає їх ліцензування, надаючи визначення ключовим термінам.
Оновлений проєкт закону, за словами регіонального голови Binance в Центральній та Східній Європі, Центральній Азії та Африці Кирила Хом’якa, став максимально наближеним до європейських стандартів регулювання. Однак, не всі представники бізнесу поділяють цей оптимізм.
«Гармонізація з MiCA — стратегічно правильне рішення, яке відкриє шлях до ліцензування в ЄС і пришвидшить вихід українських компаній на міжнародні ринки».
Критика нової редакції
Засновник проєкту UAHg.io Максим Дем’янюк відзначив, що хоча будь-яке правове поле краще, ніж його відсутність, адаптація українського регулювання під європейські стандарти малоймовірно стимулює бізнес. Він вказав на проблеми української судової системи та банківської сфери, які можуть стати перешкодою для криптокомпаній.
Олександр Момот, генеральний директор Peanut Trade, висловився, що замість позитивних змін законодавці взяли найгірші елементи європейського регулювання, ускладнивши процеси. Він зазначив, що навіть незначні переваги від врегулювання статусу криптовалют можуть призвести до збільшення тінізації ринку.
CEO Trustee Plus Вадим Груша також зауважив, що новий законопроєкт не вирішує поставлені завдання, будучи складним як у змісті, так і в потенційному застосуванні.
Таку ж думку поділяє засновник WhiteBIT Group Володимир Носов, який вказує на складність документа та його потенційно негативний вплив на масове прийняття віртуальних активів у повсякденному житті.
Крім того, у WhiteBIT зазначили на необхідність доопрацювання ряду питань, таких як недопущення на ринок гравців, які обслуговували громадян країни-агресора під час війни.
Хоча документ містить позитивні зрушення у сфері податкового регулювання, як наприклад, прибрання неприйнятних ініціатив для криптооператорів, бізнес все ще вказує на прогалини у термінах і дефініціях, що ускладнюють його застосування.
Законопроєкт передбачає особливості оподаткування операцій з криптоактивами, зокрема, для фізичних осіб встановлюється ставка 18% ПДФО та 5% військового збору, а також пільгова ставка у 5% протягом 2026 року.
Втім, незважаючи на позитивні зміни, бізнес залишається стурбованим невизначеністю з регулятором. Законопроєкт передбачає, що роль регулятора виконуватиме Нацбанк та/або інший орган, визначений Кабміном. Представники бізнесу вказують на те, що відсутність зрозумілого регулюючого органу може стати серйозною проблемою.
Максим Дем’янюк підкреслив важливість того, хто саме виконуватиме ці функції, адже це суттєво вплине на роботу учасників ринку.
Станом на травень 2025 року, законопроєкт наразі завис у повітрі, і його подальша доля залишається невизначеною. Під час обговорень представники бізнесу висловили готовність до співпраці із законодавцями для сприяння легалізації галузі, однак нові обставини викликають занепокоєння.
«Ми розчаровані тим, що ситуація із законопроєктом щодо віртуальних активів в Україні продовжує залишатися невизначеною».
CEO Trustee Plus Вадим Груша зазначив, що компанія готова долучитися до роботи над остаточною редакцією законодавства, але в умовах невизначеності ухвалила рішення зосередити свої зусилля на ринках ЄС, де вже існує регулювання.
«Кожен день очікування прийняття законопроєкту — це ще один день за бортом глобальних тенденцій в секторі блокчейн-інновацій».