Голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що Національний банк України та Державна податкова служба надали значну кількість пропозицій до законопроєкту про оподаткування криптоактивів. Зокрема, ці установи підготували правки на 300 і 50 сторінок відповідно, що вимагає суттєвого доопрацювання документа протягом найближчих двох-трьох місяців.
Про це розповідає Бізнес • Медіа
Доопрацювання законопроєкту та податкові питання
На початку вересня Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №10225-д, який має на меті врегулювати оподаткування операцій з віртуальними активами. Данило Гетманцев відзначив, що цей крок є «величезним кроком на шляху до легалізації крипти», однак для підготовки до другого читання документ необхідно суттєво змінити з урахуванням усіх зауважень та пропозицій.
«Ми отримали від Національного банку правки на 300 сторінках, від Податкової — 50 сторінок пропозицій. Це фактично говорить про те, що до другого читання нам потрібно буде законопроєкт ледь не повністю переписати», — зазначив нардеп.
Гетманцев підкреслив, що основна мета законопроєкту полягає у легалізації ринку криптоактивів, захисті прав власників цифрових активів та організації справедливого оподаткування отриманих прибутків.
Позиція щодо пільг та податкових ставок
Депутат наголосив, що не вважає за доцільне впроваджувати пільги для оподаткування операцій з криптовалютами. Чинна редакція законопроєкту передбачає пільгову ставку податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5% плюс 5% військового збору на перехідний період. Однак, за його словами, наразі доходи від операцій з криптоактивами вже оподатковуються за стандартною ставкою у 23%.
Гетманцев також звернув увагу на те, що відсутність чітких правил і регулювання ринку криптовалют призвела до значних фінансових втрат для державного бюджету.
«Щороку держава втрачає десь 15-16 млрд гривень. Тобто за три роки з часу ухвалення рамкового закону це десь пів сотні втрачених мільярдів», — пояснив Гетманцев.
Згідно з аналітичними звітами, Україна лише за останні роки втратила щонайменше 10 мільярдів доларів США через відсутність належного регулювання ринку криптоактивів, що робить його більш вразливим до зловживань.
Крім того, Гетманцев підтвердив, що криптовалюта не буде платіжним засобом на території України, хоча закон може передбачати окремі винятки для специфічних операцій. На його думку, саме Національний банк повинен стати регулятором цього сегмента, оскільки Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку не впоралася із цим завданням.
Політик також не виключає можливості появи української криптовалюти, випущеної національним бізнесом або інвесторами у найближчому майбутньому.
Водночас він зауважив, що остаточне ухвалення законопроєкту може бути передане на розгляд наступного скликання Верховної Ради, оскільки ринок криптовалют залишається складним для повного розуміння та швидкого врегулювання.
«Дуже боїмося, відверто вам скажу, “ударити в штангу”, бо ринок недостатньо нам зрозумілий. […] Але варто розуміти, що остаточно врегулювати ринок за 2–3 тижні, як ми звикли робити з ухваленням деяких інших законопроєктів, з об’єктивних причин не вдасться», — підсумував він.