Артур Хейс, колишній керівник криптовалютної біржі BitMEX, у свіжому есе «Зайняти позицію» аналізує сучасний ринок стейблкоїнів та попереджає інвесторів про ризики нової хвилі IPO подібних проєктів.
Про це розповідає Бізнес • Медіа
«Дисклеймер: приблизний переказ змісту есе Артура Хейса подано в ознайомлювальних цілях. Висловлені нижче судження є особистими поглядами автора першоджерела. Його думка може не збігатися з думкою редакції Incrypted».
Еволюція стейблкоїнів: від Tether і Circle до нової хвилі емітентів
Причиною для написання есе Хейса стало гучне IPO компанії Circle, що, на його думку, є лише початком нового сплеску інтересу до стейблкоїнів. Автор вказує, що такі проєкти часто переоцінені, а доступ до основних каналів дистрибуції для нових гравців майже неможливий. Це, ймовірно, призведе до ряду IPO, які не зможуть повторити успіх лідерів галузі.
Хейс детально розглядає історію запуску стейблкоїнів на прикладі Tether і Circle, акцентуючи увагу на тому, як важливо мати доступ до бірж, банківських структур або соціальних платформ. Без таких каналів навіть перспективні токени не зможуть вийти на ринок і здобути масову підтримку. Він згадує власний досвід роботи у Великому Китаї, де USDT зміг швидко стати основним засобом для переказів та зберігання цінностей завдяки довірі китайських трейдерів і глобальному впливу діаспори.
Виклики для нових емітентів: конкуренція, дистрибуція та фінансові ризики
У своєму аналізі Хейс наголошує, що після хвилі ICO та активного розвитку криптобірж домінуючі позиції на ринку стейблкоїнів посіли Tether та Circle. Їхньому успіху сприяли наявність власної інфраструктури, широка клієнтська база та своєчасна реакція на ринкові зміни. Водночас, спроби великих технологічних компаній на кшталт Meta або X зайти на цей ринок наразилися на спротив з боку традиційних банків і регуляторів. Зараз же, у 2025 році, техгіганти знову розглядають можливість запуску власних стейблкоїнів, що ускладнює ситуацію для стартапів: їм буде важко знайти партнерів для дистрибуції.
Традиційні банки, за словами Хейса, поступово втрачають можливість заробляти на класичних фінансових операціях, оскільки стейблкоїни забезпечують простіший і дешевший спосіб переміщення цифрових доларів. Нові емітенти стейблкоїнів змушені конкурувати в умовах, коли основні дистрибуційні канали вже зайняті, а банки та соцмережі створюють власні альтернативи. Це означає, що більшість нових проєктів не зможуть досягти стійкої прибутковості.
Модель прибутку стейблкоїнів базується на чистому процентному доході та інвестиціях у державні облігації чи арбітражі на крипторинку. Найуспішнішим прикладом є Tether, який не платить відсотків власникам USDT, а весь прибуток залишає собі. Інші емітенти, як Circle, вимушені ділитися доходом з біржами-партнерами, наприклад, з Coinbase.
Хейс прямо попереджає: через закритість каналів розповсюдження та високу конкуренцію інвестори ризикують втратити капітал, вкладаючи в нові публічні проєкти стейблкоїнів. Проте спокусливість моделі та потенційна дохідність, підсилена сприятливим політичним і економічним фоном, стимулюють появу все нових гравців, які намагаються повторити історію успіху Tether або Circle.
Хейс також наголошує, що для інвесторів варто розглядати лише ті компанії, які мають вихід на американський фондовий ринок і пропонують продукти, пов’язані з цифровими доларами. Він скептично оцінює перспективи «копій» Circle, які можуть бути ще більш переоціненими, не маючи при цьому унікальних конкурентних переваг чи сильних каналів дистрибуції.
Підсумовуючи, автор зазначає: поки ринкові умови сприятливі, акції емітентів можуть зростати, але як тільки ситуація зміниться, більшість інвесторів можуть зазнати суттєвих втрат.