Жителі Ірану масово виводять біткоїни з криптобірж на власні гаманці у відповідь на масштабні протести, посилення економічної кризи та різке падіння ріалу. Така тенденція відображає прагнення громадян захистити свої фінанси в умовах політичної нестабільності та посиленого тиску з боку держави.
Про це розповідає Бізнес • Медіа
Зростання криптоактивності та вплив політичних подій
Експерти зазначають, що з 2018 року іранський ріал втратив майже 90% своєї вартості, а інфляція залишається на рівні 40–50%. У 2025 році обсяг криптовалютної екосистеми Ірану перевищив $7,78 млрд, що свідчить про значне зростання порівняно з попередніми роками.
Активність на ринку криптовалют чітко пов’язана з внутрішніми та зовнішніми подіями, зокрема з терактом у Кермані в січні 2024 року, ракетними обстрілами Ірану по Ізраїлю в жовтні 2024 року та 12-денним воєнним конфліктом у червні 2025 року. Під час останнього фіксувалися масштабні кібератаки на провідну іранську криптобіржу Nobitex і банк Bank Sepah, що історично використовується Корпусом вартових Ісламської революції (КВІР).
Згідно з аналізом, іранці дедалі частіше розглядають біткоїн не лише як інструмент для обходу санкцій, а й як спосіб убезпечити свої кошти від державного контролю.
Масовий перехід на персональні гаманці під час протестів
Особливо різке зростання операцій із біткоїном спостерігалося під час нещодавніх масових протестів. Порівняння періоду з 1 листопада по 27 грудня 2025 року з відрізком із 28 грудня 2025 року до 8 січня 2026 року, коли в країні практично повністю відключили інтернет, засвідчило значний приріст кількості та обсягів транзакцій на персональні гаманці.
“Аналітики вказують, що це свідчить про прагнення іранців отримати прямий контроль над активами в умовах валютного колапсу та політичної нестабільності”.
На цьому тлі крипторинок Ірану все більше підпадає під вплив КВІР. У четвертому кварталі 2025 року адреси, пов’язані з цією організацією, забезпечили приблизно половину всієї криптоактивності в країні. За даними аналітиків, у 2024 році на такі адреси надійшло понад $2 млрд, а в 2025 році ця сума перевищила $3 млрд.
При цьому експерти наголошують, що ці дані є мінімальною оцінкою, адже враховують лише ідентифіковані гаманці, що підпадають під санкції Управління з контролю за іноземними активами США та Національного бюро Ізраїлю з протидії фінансуванню тероризму.
Окреме розслідування з’ясувало, що КВІР активно використовує інфраструктуру закордонних криптобірж. З 2023 року ця організація здійснила операції на понад $1 млрд через дві біржі з Великої Британії — Zedcex і Zedxion. Експерти встановили, що 56% транзакцій на цих платформах були пов’язані з іранським військовим формуванням, а більшість переказів здійснювалися у стейблкоїні USDT у мережі TRON.