Влада Казахстану оголосила про закриття 130 незаконних криптовалютних бірж та вилучення цифрових активів на суму $16,7 млн. Ці платформи підозрюються у відмиванні коштів, отриманих злочинним шляхом.
Про це розповідає Бізнес • Медіа
Посилення контролю за обігом криптовалют
За інформацією місцевих чиновників, відповідно до чинного законодавства Казахстану, право на діяльність мають лише ті криптовалютні біржі, які отримали ліцензію від Astana Financial Services Authority (AFSA) та інтегровані з місцевими банками. Платформи, що працюють без відповідного дозволу, автоматично визнаються незаконними.
Агентство фінансового моніторингу (AFM) посилило заходи щодо боротьби з незаконними операціями, пов’язаними з виведенням криптовалют у готівку. За словами заступника голови AFM Кайрата Біжанова, протягом 2024 року було викрито 81 тіньову групу із загальним обсягом операцій понад 24 млрд тенге (більше $43 млн).
«Банкомати й надалі залишаються одним із головних слабких місць у фінансовій системі», – зазначив Біжанов.
Нові правила для боротьби з нелегальним обігом
Попри посилення контролю, обсяги зняття готівки продовжують збільшуватися. Загалом вже було виведено 13,2 трлн тенге ($24,1 млрд), що на трильйон більше, ніж за аналогічний період минулого року. Основна загроза, за словами чиновників, полягає у можливості проведення анонімних фінансових переказів без ідентифікації відправника чи отримувача.
З метою запобігання незаконним операціям AFM у співпраці з Національним банком Казахстану запровадили низку нових правил:
- для поповнення картки понад 500 000 тенге ($913) обов’язково вказується індивідуальний ідентифікаційний номер та підтвердження через мобільний застосунок;
- банки повинні зберігати відеозаписи з банкоматів не менше 180 днів;
- запроваджується розширене використання біометричної ідентифікації (розпізнавання обличчя та відбитків пальців) для всіх готівкових операцій.
Крім цього, нещодавно у Казахстані було запущено пілотну версію національного стейблкоїна Evo (KZTE), який прив’язано до місцевої валюти — тенге.