IBM анонсувала створення першого у світі відмовостійкого квантового комп’ютера Quantum Starling, запуск якого заплановано на 2029 рік. Новітня система здатна виконувати 100 мільйонів квантових операцій завдяки 200 виправленим від помилок кубітам, що відкриває нову сторінку у сфері обчислювальної потужності та викликає занепокоєння серед криптоспільноти щодо майбутнього безпеки цифрових активів.
Про це розповідає Бізнес • Медіа
Особливості Quantum Starling і технологічний прорив IBM
Quantum Starling вирізняється високим рівнем відмовостійкості, що досягається впровадженням двовимірних велосипедних кодів зі сімейства LDPC. Це дозволяє скоротити потребу в фізичних кубітах на 90% порівняно з попередніми технологіями. Система також оснащена декодером помилок у режимі реального часу, який працює на FPGA або ASIC-процесорах, завдяки чому помилки усуваються ще до впливу на обчислення.
«Нещодавно ми переглянули нашу дорожню карту, розширивши її до 2033 року і далі. І наразі ми успішно виконали всі заплановані етапи. Спираючись на цей досвід, ми впевнені у подальшому прогресі», — йдеться в офіційній заяві IBM.
Технічна директорка IBM Quantum Innovation Center Роза Ді Феліче вважає, що архітектура нового процесора має великий потенціал для впровадження квантових коригуючих кодів. На її думку, Starling може стати поштовхом для проривних рішень не лише у криптографії, а й у галузях хімії, фармацевтики та матеріалознавства.
Дорожня карта розвитку IBM до 2029 року та ризики для криптовалюти
Згідно з планом розвитку, у 2025 році IBM має запустити процесор Nighthawk із 120 кубітами, а протягом наступних років — реалізувати квантову перевагу, масштабувати систему до 1 080 кубітів (Cockatoo) та представити прототип Starling у 2028 році з подальшим повноцінним запуском у 2029 році.
Поява Quantum Starling змусила експертів криптоіндустрії оцінити потенційні ризики для блокчейнів, зокрема біткоїна. Майкл Сейлор, співзасновник компанії Strategy, переконаний, що квантові обчислення передусім становлять загрозу для банківської системи, Google- та Microsoft-акаунтів, а не для біткоїна, оскільки ці системи є менш захищеними. Водночас професор Девід Бейдер із Технологічного інституту Нью-Джерсі попереджає, що саме поява відмовостійких квантових комп’ютерів підвищує ризик для криптографічних алгоритмів у блокчейнах. За його словами, реалізація алгоритму Шора, який може зламати криптографію, поки що залишається перспективою майбутнього, однак ситуацію слід тримати під контролем.
У лютому 2025 року біткоїн-розробник Агустін Круз запропонував BIP «Quantum-Resistant Address Migration Protocol» (QRAMP), що передбачає хардфорк мережі для захисту активів від квантових атак. Ця ініціатива вимагає примусової міграції біткоїнів із застарілих адрес на сучасні, стійкі до квантового злому гаманці. QRAMP містить вихідний код, інструкції для змін у консенсусі та інструменти для моніторингу мережі. Після встановленого дедлайну мережа Bitcoin Core зможе відхиляти транзакції з уразливих адрес і фактично вилучати такі монети з обігу, змушуючи користувачів переходити на захищені гаманці.
Круз наголошує, що його BIP забезпечує «непохитну можливість» захистити активи власників, враховуючи всі ризики та забезпечуючи зворотну сумісність і безпеку.
Думки щодо впливу квантових технологій на цифрові активи залишаються різними: CEO Tether Паоло Ардоіно вважає розвиток квантових обчислень позитивним для ринку, оскільки активні власники зможуть захистити свої кошти, тоді як у BlackRock наголошують на серйозній загрозі безпеці біткоїна від квантових машин.