Колишній керівник біржі BitMEX Артур Хейс представив нове аналітичне есе Quid Pro Stablecoin, у якому розкриває причини активного просування стейблкоїнів Міністерством фінансів США та оцінює їхній вплив на банківський сектор, державний борг і крипторинок.
Про це розповідає Бізнес • Медіа
Дисклеймер: приблизний переказ змісту есе Артура Хейса подано в ознайомлювальних цілях. Висловлені нижче судження є особистими поглядами автора першоджерела. Його думка може не збігатися з думкою редакції Incrypted.
Чому США роблять ставку на стейблкоїни
За словами Хейса, нинішній глава Мінфіну США Скотт Бессент бачить у стейблкоїнах ключ до розблокування трильйонів доларів ліквідності, які будуть спрямовані на фінансування державного боргу. Останні законодавчі ініціативи, зокрема ухвалення GENIUS Act, створюють умови для швидкого зростання ринку стейблкоїнів, що, ймовірно, досягне $3,7 трлн до кінця десятиліття. Бессент публічно наголошує на потенціалі цього сектору, зазначаючи, що активна екосистема стейблкоїнів стимулюватиме приватний попит на казначейські облігації США.
Після IPO компанії Circle її капіталізація майже зрівнялася з 45% від вартості Coinbase. При цьому Circle, як емітент стейблкоїнів, зобов’язаний передавати 50% чистого процентного доходу криптобіржі за дистрибуцію. Ба більше, акції Circle після виходу на біржу зросли відносно біткоїна майже на 472%.
Головна причина такої уваги Міністерства фінансів до стейблкоїнів — потреба уряду фінансувати значний дефіцит бюджету ($2 трлн щорічно) та великі виплати за боргом ($3,1 трлн у 2025 році), утримуючи при цьому прибутковість облігацій на помірному рівні. ФРС більше не застосовує активне кількісне пом’якшення через боротьбу з інфляцією, тож Мінфін шукає нові джерела ліквідності.
Хейс вважає, що саме банки категорії Too Big to Fail (TBTF) стануть головним рушієм цього процесу, адже вони можуть залучити близько $6,8 трлн з ринку депозитів для купівлі держоблігацій, якщо отримають відповідні стимули та регуляторні послаблення.
Механіка впровадження стейблкоїнів банками
Артур Хейс детально описує, як банки можуть розгорнути масштабний «конвеєр» стейблкоїнів завдяки двом передумовам:
- Звільнення казначейських облігацій від вимог до резервного капіталу — це дозволяє банкам купувати державні цінні папери з великим кредитним плечем.
- Стимулювання банків до впровадження цифрових активів заради підвищення прибутковості та скорочення витрат на комплаєнс.
Яскравий приклад — запуск JPMorgan власного токена JPMD у мережі Base, який дозволяє пропонувати клієнтам цифрові депозити з доступом 24/7. Для банків це означає економію на комплаєнсі (до $20 млрд щорічно для TBTF-банків), а також можливість спрямовувати кошти клієнтів у стейблкоїнах на купівлю облігацій.
Водночас фінтех-компанії типу Circle поступово втрачатимуть позиції: нове регулювання забороняє небанківським організаціям випускати стейблкоїни безпосередньо, а також не дозволяє виплачувати відсотки вкладникам у токенах, що знижує їхню конкурентоспроможність.
Вплив на ринок і торгова стратегія
На думку Хейса, новий альянс Мінфіну та банків створить ідеальні умови для формування бичачого циклу на ринку: вивільнена ліквідність може підняти біткоїн до $1 млн вже до 2028 року. Водночас у короткостроковій перспективі після ухвалення законопроєкту Big Beautiful Bill можливе тимчасове зниження ліквідності через поповнення казначейського рахунку та розміщення боргових паперів.
За оцінкою аналітика, якщо поповнення Treasury General Account (TGA) призведе до відтоку ліквідності, ціна біткоїна може тимчасово знизитися до $90 000-95 000. Утім, у разі нейтрального ефекту котирування утримаються на рівні $100 000.
Хейс радить інвесторам бути обережними у найближчі місяці. Зростання може призупинитися до вересня, коли стелю держборгу буде підвищено, а республіканці зосередяться на передвиборчій кампанії. Стратегія Maelstrom, за його словами, передбачає збереження активів у стейблкоїнах з поступовим виходом із ліквідних альткоїнів і потенційним скороченням позицій у біткоїні.
Висновки Артура Хейса
Фінальний акцент есе — на тому, що впровадження стейблкоїнів TBTF-банками — це не про фінансову децентралізацію чи свободу, а про монетизацію боргу із використанням блокчейну як інструменту. Мінфін США передає банкам можливість керувати трильйонами доларів ліквідності під виглядом інновацій, а це може докорінно трансформувати як фінансовий сектор, так і ринок криптовалют у найближчі роки.