Європейський Союз затвердив 18-й пакет санкцій проти російської федерації, значно розширивши обмеження на фінансовий сектор, операції з криптоактивами та військову промисловість. До оновленого списку увійшли 69 організацій, серед яких — два китайські банки та чотири компанії, що мають зв’язок із Російським фондом прямих інвестицій (РФПІ).
Про це розповідає Бізнес • Медіа
Нові санкції для банків та цифрових активів
Фінансові обмеження стосуються 22 російських банків, серед них Т-банк, Центрокредит, Яндекс Банк, Меткомбанк і банк Дом.РФ. Європейським компаніям відтепер заборонено будь-яку співпрацю з цими установами, включаючи обмін повідомленнями, спеціалізовані банківські послуги та операції з цифровими активами. У результаті кількість російських банків під санкціями сягнула 45.
Уперше до переліку потрапили китайські фінансові організації — Heihe Rural Commercial Bank та Heilongjiang Suifenhe Rural Commercial Bank. Їх підозрюють у сприянні росії в обході санкцій через операції з цифровими активами. Єврокомісія повідомила, що нові правила поширюються також на фінансові установи третіх країн, якщо вони допомагають рф у мінімізації впливу санкцій.
Обмеження для компаній РФПІ та оборонної промисловості
Під санкції також потрапили чотири компанії, які фінансуються Російським фондом прямих інвестицій: BitRiver (майнінг криптовалют), Vizorlabs (відеоаналітика), Labadvance (медичні технології) та Kama (розробник електрокара «Атом»). ЄС заборонив будь-які операції з юридичними особами, у яких РФПІ має частку, включаючи дочірні компанії фонду.
У секторі оборони до чорного списку внесли 26 суб’єктів, серед яких виробник скловолокна «Алабуга», інжинірингова компанія НВФ «Технології прогресу», а також постачальники з Китаю та Туреччини. Крім того, під санкції потрапили вісім білоруських оборонних підприємств.
Верховний представник ЄС Кая Каллас назвала заходи «одним із найпотужніших санкційних пакетів». Крім іншого, він включає зниження стелі цін на російську нафту з $60 до $47,6 за барель з 3 вересня 2025 року, з подальшим коригуванням кожні пів року.
Окремо варто відзначити, що 16 липня ЄС запровадив санкції проти проросійського інфлюенсера Симеона Бойкова і молдавської криптоплатформи A7, звинувативши їх у втручанні у вибори, поширенні дезінформації та використанні криптовалют для обходу міжнародних фінансових обмежень.
6 липня президент України Володимир Зеленський підписав новий пакет санкцій проти росії, особливий акцент у якому зроблено на фінансових схемах із використанням криптоактивів. За словами голови держави, ці обмеження готувалися за участю Національного банку України та спрямовані на послаблення військової економіки рф.
У США триває аналогічна політика — нещодавно американська влада запровадила санкції проти Aeza Group з рф за сприяння кіберзлочинності.