Законопроєкт щодо регулювання криптовалют в Україні вже подолав перше читання й нині перебуває на етапі доопрацювання для подальшого розгляду. Народний депутат Ярослав Железняк неодноразово наголошував, що текст документа може зазнати суттєвих змін до другого читання.
Про це розповідає Бізнес • Медіа
Ключові етапи доопрацювання законопроєкту
Юристи пояснюють, що між першим і другим читанням до законопроєкту, зазвичай, подаються численні поправки – іноді їхня кількість сягає сотень, що є типовим явищем для важливих законодавчих ініціатив. Керуючий партнер юридичної компанії Winner Ігор Ясько оцінює, що зміни можуть охопити від 50% до 70% тексту проекту, особливо якщо обговорення триває між різними відомствами.
«У напрямі криптоактивів цей ризик ще вищий — через новизну сфери, спробу узгодити українське право з європейським MiCA, а також суперечки щодо реального контролю і нагляду над ринком».
Які саме положення можуть зазнати змін, поки не визначено. Як зазначив голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, ініціатор законопроєкту:
«Ми не маємо рамок щодо того, що можемо і не можемо змінити. Обговорюватимемо кожну норму».
Можливі зміни та пропозиції експертів
На думку Ігоря Яська, базові дефініції, загальні принципи регулювання та захисту прав інвесторів зазвичай залишаються незмінними. Водночас, важливі зміни можуть стосуватися питань оподаткування, процедур KYC/AML, а також регуляторних повноважень.
Проблема визначення головного регулятора ринку залишається актуальною. Законопроєкт наразі передбачає, що основним і практично єдиним регулятором ринку віртуальних активів може стати Національний банк України. Водночас, за словами експерта Даниїла Волощука, НБУ може не мати повної експертизи у всіх аспектах ринку віртуальних активів. Тому доцільно було б закріпити роль Нацбанку лише у фінансовій сфері, а контроль над іншими сегментами крипторинку віддати додатковим органам.
Експерти ринку очікують значних змін до другого читання, щоб новий закон не лише формалізував правила, а й сприяв розвитку інновацій в Україні. Серед ключових пропозицій щодо доопрацювання законопроєкту:
- Обмежити надмірно широкі права регулятора на збір інформації, щоб зменшити ризики для бізнесу та інновацій. Запити повинні стосуватися лише конкретних перевірок, а також враховувати технологічні особливості ринку, зокрема можливість надання даних у форматі блокчейну чи смартконтрактів.
- Дозволити емісію токенів із прив’язкою до активів і електронних грошей усім фінансовим установам, які мають відповідні дозволи та ліцензії. Це дозволить зберегти конкурентоспроможність на міжнародному ринку, адже європейська практика показує ефективність відкритого ринку емісії токенів для всіх кредитних установ, а не лише для банків. На сьогодні українське законодавство обмежує цей перелік.
- Зберегти гнучкість для резидентів Дія.City, дозволивши їм працювати з віртуальними активами без втрати статусу та податкових переваг. Обов’язковий перехід на загальну систему оподаткування після операцій з віртуальними активами суперечить принципам стабільності та передбачуваності податкового навантаження для ІТ-компаній протягом 25 років.
Попри фундаментальний характер документа та позитивні кроки у сфері регулювання, в законопроєкті залишається низка питань, які потребують доопрацювання або навіть повного перегляду.
«Описані вище аспекти є конкретними прикладами окремих недоліків, проте текст законопроєкту містить більшу кількість подібних упущень».