Главная / Лоббизм

Альтернатива корупції. Як законодавче врегулювання лобізму посприяє розвитку держави

16.10.2017
Альтернатива корупції. Як законодавче врегулювання лобізму посприяє розвитку держави
Політичний аналітик, кандидат політичних наук

Боротьба з корупцією стала топовою темою мала не в кожній сфері життя суспільства. Щоб подолати її, потрібно запропонувати представникам бізнесу та політики реальну альтернативу та зменшити кількість корупційних чинників на побутовому рівні.

Нам вже вдалось знизити ризики недобросовісних дій в процесі публічних закупівель за допомогою системи Prozorro. Рівень корупції індексують громадські організації, зокрема Transparency International Ukraine та Центр протидії корупції. Є результати роботи новостворених НАЗК та НАБУ. Час зробити наступний крок.

На побутовому рівні боротьба з корупцією — питання грошей. Його можна вирішити, легалізувавши заробітні плати та вивівши з тіні додаткові компенсації. Йдеться про сотні тисяч гривень, які щорічно недоотримує держава.

А от стосунки влади та бізнесу можна врегулювати, узаконивши government relations (GR, едвокасі, або, як його називають в побуті — лобізму). Без цього ми так чи інакше провокуємо прояви корупції.

Скільки коштує закон?

Візьмемо одну з ключових і найбільш дискусійних реформ — медичну. Написання декількох законопроектів, організація флешмобів, мітингів, медійний супровід — все це потребує фінансових витрат, а вони сягають десятків тисяч доларів. Так само витрачають гроші й опоненти медичної реформи, доводячи необхідність прийняття інших законопроектів.

Взагалі, написання нескладного законопроекту коливається в межах 20—25 тис грн. Коли проект стосується системної реформи та потребує ще й змін в чинних законах, цифри з декількома нулями вимірюватимуться в доларовому еквіваленті. Податки з цих коштів не сплачують. І якщо подивитись на сайт Верховної Ради, в розділ “законодавство”, ми побачимо, що кількість зареєстрованих законопроектів за майже три роки роботи парламентарів вже перейшла межу 7 тисяч.

А тепер уявімо, що лобісти в Україні працюють легально.

Є зацікавлені сторони (стейкхолдери) — в рамках цілісної реформи вони лобіюють окремі її складові (наприклад, державні закупівлі та процедура їх проведення) з огляду на інтереси бізнесу та споживачів послуг — громадян. Це міг би робити лобіст. Тобто, відповідальна особа повинна бути зарахована в реєстр лобістів і мати право надавати комунікативні чи представницькі послуги саме в сфері медицини; вести відповідні переговори між владою і бізнесом.

Лобіст так само представляє чиїсь інтереси, як адвокат чи нотаріус. Тому і робота його має бути оплачена і представлена договором. Варіантів може бути щонайменше два: фіксована щомісячна зарплата в межах 30-40 тис грн або відсоток за виконану роботу.

Механізм легалізації лобіювання прописаний у зареєстрованих в парламенті законопроектах. Хоч і по-різному. Лобіст повинен буде зареєструватись як суб'єкт надання певних послуг з отриманням матеріальної вигоди. Також передбачена необхідна сплата податків з прибутку.

Сфери впливу визначаються по-різному: хтось пропонує обмежитись поки лише роботою з парламентом, інші готові впроваджувати систему як на рівні центральних органів влади, так і місцевого самоврядування. Щонайменше це допоможе вирішити два питання: на рівні закону сформувати ще одну сферу підприємницької діяльності, та офіційно (через реєстр) представити суспільству людей, які в нашій країні займаються лобіюванням чужих інтересів.

Лишається прийняти компромісне рішення і підтримати найбільш оптимальний варіант законодавчого регулювання. Я схиляюсь до регулювання співпраці між бізнесом та політиками на усіх рівнях влади. Це європейська модель взаємодії. В іншому випадку усі спроби подолати корупцію на найвищому рівні (тобто між бізнесом та владою) ще багато років будуть топовою медійною темою.

Україні не вистачає здорового національного лобізму! Комплаєнс врятує ваші гроші Бой с тенью. Какие иллюзии мешают основательной реинтеграции Донбасса