Співзасновник та член Ради директорів SoftServe, а також голова Благочинного фонду компанії "Відкриті очі" Тарас Вервега розповів business.ua з чого починалася його компанія, що заважає розвиватися внутрішньому ринку та дав декілька простих порад, як створити в Україні продукт  і вивести його на міжнародний рівень.

 -- Пане Тарасе, зараз SoftServe - найбільша глобальна IT-компанія з українським корінням. А з чого все починалося?

-- SoftServe була створена наприкінці 1993 року у Львові. Компанія почалася з групи людей, які не мали нічого, крім амбітної ідеї та драйву її реалізувати. Я приєднався до компанії одразу по закінченні Львівської Політехніки. Нам вдалося залучити кілька невеликих замовлень з США. Працювали по черзі за двома комп'ютерами, які, до речі, взяли в оренду.

Це зараз SoftServe – вже глобальна компанія з офісами у 29 містах та 9 країнах світу та командою з понад 4,5 тисяч IT-фахівців. Але стартували ми з орендованого комп'ютера і групи молодих сміливців, які мали ідею і наполегливість за нею йти. Насправді, сьогодні це все більше виглядає на сміливу авантюру, адже труднощі нас чекали на кожному кроці. Наприклад, в 90-х у Львові було лише три точки доступу до інтернету. Тому, щоб відправити замовнику код – сідали на велосипед чи трамвай, їхали в центр на вул.Чайковського, де вже було домовлено про мережу і годину чи більше пробували відправити код із дискети на інший бік океану. Часто це не вдавалось зробити з першої спроби, тому починали все спочатку.

Якщо аналізувати причини, чому SoftServe опинився там, де він є сьогодні, то ключова з них – це безумовна відповідальність. Від самого початку створення компанії ми чітко розуміли вагу відповідальності перед клієнтом. Якщо ти дав обіцянку, значить, вона має бути виконана. Це питання нашої репутації. Від того часу і до зараз ця відповідальність - частина ДНК компанії. Те, що ми це змогли забезпечити від початку, допомогло нам вирости і стало нашою перевагою.

-- Якими досягненнями компанії ви пишаєтеся найбільше?

-- За понад 20 років роботи є багато проектів та розробок, якими ми справді пишаємось. На жаль, конфіденційні умови співпраці з клієнтами часто не дозволяють назвати навіть імена компаній і брендів, з якими ми працюємо, не кажучи вже про те, щоб похвалитись розробками. Та імена CISCO, Uniliver, Panasonic говорять самі за себе. Також у нашому портфоліо чимало крутих рішень і ціла низка міжнародних відзнак. Є серед клієнтів компанії й такі, що залишаються з нами вже більше 20-ти років - це теж нас, як партнера, певною мірою характеризує. Лояльність та довіру таких клієнтів цінуємо особливо.

Однак якщо говорити особисто про себе, мабуть, найбільше пишаюсь тими речами, які ми робимо для країни. Те відчуття відповідальності, яке є в культурі компанії, виходить далеко за межі бізнесу. SoftServe веде активну соціальну діяльність в освіті, у розвитку локальних громад, де є наші офіси. У Львові, наприклад, у партнерстві з міською радою розробили цілу низку електронних сервісів для потреб мерії та громадян. Наші розробники долучились до створення системи Prozorro, таких прикладів є чимало. Однак не менше, а може й більше від самої компанії у соціальній сфері роблять безпосередньо працівники. Здебільшого це благочинні проекти і волонтерська допомога для захисників України. Лише в рамках нашого благодійного фонду «Відкриті очі» за два останні роки ми реалізували проекти на суму близько 12 мільйонів гривень.

-- Яку користь SoftServe приносить економіці України вже зараз?

--Ми можемо почати традиційно з податків, що становили бiльше 100 млн. грн за результатами минулого року. Або взяти не менш важливу, на мою думку, цифру - 700 нових високооплачуваних робочих місць, які компанія створила в Україні торік. За результатами першого півріччя 2016 року SoftServe (згідно рейтингу ДОУ) став ІТ- компанією, що найдинамічніше виросла по кількості персоналу. І на сьогодні ми не збавляємо темпів росту, маючи в Україні близько 300 відкритих вакансій.

Однак крім цифр важлива користь для економіки України - репутаційна. Це те, що SoftServe та багато інших ІТ-компаній роблять на міжнародній арені для відновлення репутації України як надійного бізнес-партнера.

-- Які основні труднощі, з якими стикаєтеся у веденні бізнесу в Україні?

--Є справді багато потужних ініціатив і зрушень нагорі, у державних коридорах, так і знизу: попри складні економічні умови і брак інвесторів українське підприємництво розвивається, виникають креативні, якісні, влучні стартапи.

Проте на жаль, влада досі не має чіткої і консолідованої стратегії реформ, а також послідовного їх втілення. Якщо говорити бізнесово, Україні бракує чіткої мети і конкретних KPI, а також контролю за їхнім виконанням. Натомість є дуже багато протиріч: заяви про сприяння розвитку ІТ чергуються із повідомленнями про можливе збільшення податкового навантаження на галузь. Усе це відверто шкодить репутації України в очах міжнародної спільноти, потенційних партнерів та інвесторів і заважає розвиватися внутрішньому ринку.

--Ви підтримуєте науковий проект Falling Walls Kyiv 2016, який в Україні проводить фонд Кличко. SoftServe подобається концепція цієї конференції ?

-- Українці - це нація підприємців, які здатні створювати глобальні компанії. Приклад SoftServe це яскраво ілюструє. Обов'язок великого ІТ-бізнесу - сприяти розвитку інновативного середовища в Україні. Адже ІТ-аутсорсинг та продуктові компанії, незалежно від масштабу - партнери у створенні в Україні креативної економіки та інноваційних галузей. Проект Falling Walls та інші подібні ініціативи - це справді класний майданчик для багатьох українських винахідників заявити про себе на всю країну, чи навіть більше, "вистрелити". Тут справді збирається багато талановитої та яскравої молоді, тож ми другий рік поспіль підтримуємо цю ініціативу.

-- Три поради підприємцю «Як створити в Україні продукт з доданою вартістю і вивести його на міжнародний рівень» від лідера нашої ІТ-галузі.

-- Перш за все, ви повинні мати глобальну ідею продукту, яка буде працювати на глобальному ринку. По-друге, сформувати команду однодумців і ключових людей, котрі готові і здатні втілити цю ідею в життя. І, по–третє, бути готовим працювати 25 годин на добу і 8 днів на тиждень.