ЦЕ «АГОНЬ»: «Дике поле» за романом Жадана в прокаті вже зватра
Одна з найочікуваних прем'єр кіносезону: «Дике поле», за мотивами «Ворошиловграда» Сергія Жадана, - одного з кращих романів України останнього десятиліття.
Повернення Германа в рідне містечко на Донбасі перетворюється на вестерн. Старший брат зник, і тепер самому доведеться захищати сімейний бізнес - стару бензоколонку, а разом з нею рідних та улюблених, в боротьбі проти тих, хто перетворює землю і долю в ходовий товар.
Наскільки концентрованим виявиться вброс екранного адреналіну з подачі режисера Ярослава Лодигіна? Чи варто порівнювати літературну та екранну версії роману? Скільки у «кіно» від Гая Річі, а скільки від наших реалій, на тлі яких будь-яка режисерська «вигадка» меркне? - Побачимо вже завтра. Поки що думки про картину френдів та колег, які потрапили на передпоказ, різняться кардинально:
Митя Гурин: "Друзі, це повний "Агонь"! Всім йти негайно. Я піду ще раз..."
Yulia McGuffie: "Хочется материться. От того, как круто все получилось в Дике Поле : актеры, операторская работа, звук… И вообще да, настроение как в новый год - вот честно:) Это must see"
Julia Rodchenko: "С показа прошло часа два, а меня все не отпускает. Это очень круто)"
У стрічці френдів Іван Семесюк : «Дике поле»… Капець яке розчарування..."
Юрий Володарский: "Ну что вам сказать о "Диком поле"... Кокотюхе, наверное, понравилось… Лучшее, что есть в "Диком поле", это текст Жадана".
Взагалі то, зрозуміло, що: а) Треба встати з дивана і б) йти на «Дике поле»
І не тому, що… ВСІМ ДИВИТИСЬ УКРАЇНСЬКЕ КИНО!
А тому, що «Пастор» казав: «життя — це виснажлива, Гєра, щоденна боротьба зі своїми залежностями… і нечесно перекладати на когось відповідальність за свої помилки».