Чи безсмертна «будівельна мафія»?

Чи безсмертна «будівельна мафія»?
Проблема незаконної забудови в Україні залишається актуальною та болючою.  Наявність сталих корупційних схем в будівництві, які роками створювалися олігархами від Великого будівельного бізнесу і чиновниками-хабарниками, дозволяє отримувати замовникам та чиновникам «в долі» шалені гроші. Будівельна сфера є однією з найбільш привабливої в Світі. Не є секретом, що переважна більшість забудов в часи незалежності України відбувалася з грубими порушеннями будівельних вимог нормативних та законодавчих актів України, що, в свою чергу, створювало негативний суспільний резонанс та супротив територіальних громад. 

Нині будівельний бізнес використовує «постійно діючий зелений коридор» та продовжує розгалужувати  свої корупційні схеми на законодавчому рівні.

Передумовою, яка стала потужним поштовхом зростання масштабів незаконних забудов в Україні, було прийняття злочинним урядом В. Януковича Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»  від 17 лютого 2011 року N 3038-VI та Постанови   Кабінету Міністрів України  від 25 травня 2011 р. N 555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні».  Цими документами Влада на законодавчому рівні практично усунула та повністю обмежила права територіальних громад України, а саме: замінили діючий раніше встановлений формат громадських слухань територіальних громад  на «фейкові» але юридично формальні протоколи комісій новостворених «кишенькових» Громадських рад при місцевих органах влади, які практично завжди очолюють олігархи-забудовники. Таким чином відчиняється «зелений коридор» «Великим грошам» для будь-яких забудов. Як показує практика, погодження забудов з відповідними комітетами Громадських рад проводиться без реального розгляду цих питань на засіданнях комітетів. При цьому так звана «громадська думка територіальної громади» замінюється формальним (і вірогідно не безкорисним) погоджувальним підписом голови відповідної комісії Громадської ради.

Під час протистояння громад та забудовників працює замкнене коло бюрократії та безперспективного листування людей та Влади. На аргументовані заяви, що містять безперечні факти та вказують на неможливість забудови, чиновниками пишуться формальні відписки. Однак, наявні факти – це все ж таки важелі, які можуть бути у подальшому використовуватися правоохоронними органами і тому посадовці, які підписують офіційні документи, завжди  відчувають ступень та «ціну» ризику. 

При цьому вони коригують «ціну вирішення питання». А коли є «проблема» домовитися з органами місцевої влади, замовники шукають шляхи вирішення питання через суди (напевно, в діючій судовій системі вирішення питання більш дешевше) й прикриваючись рішенням Суду вирішують питання незаконних забудов. В судовому процесі виступають два гравці-партнери: позивач – забудовник з формальними та нікчемними аргументами  та відповідач – орган місцевої влади, представники якого під час розгляду справи (навмисно та не безкорисно)  не показують реальні аргументи щодо заборони незаконної забудови та не надають наявних підстав щодо розірвання договірних відносин. Факти та аргументи, які мають стати «залізною» підставою для заборони забудови, за погодженням сторін просто замовчуються. Забудовник і Влада прикриваючись незаконним (в цьому разі) рішенням Суду на користь першого становляться «чистими та пухнастими». І в подальшому це рішення вмикає  «зелене світло» для незаконних забудов. Як результат -  «Великі гроші», внаслідок  цього, набувають юридичного «ДАХу». Ні для кого не є секретом, що схема з судом – це роками відшліфована схема корупційної системи. З моменту прийняття рішення Суду позиція людей щодо протидії незаконним забудовам стає поза Законом. Протистояння людей та Бізнесу на будівельних  майданчиках завжди закінчується на користь «Великих грошей». Інколи за допомогою поліцейських «демократизаторів» та найманих замовниками «тітушок».

Однак, подолати свавілля в будівництві та значно зменшити рівень корупційної складової у незаконній забудові  можливо  за наявності політичної волі Нової Влади. 

Аналіз ситуації показує, що для ліквідації «тіньових схем» незаконних забудов в першу чергу необхідно:
1. Ініціювати найближчим часом: 

- скасування дій Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»  від 17 лютого 2011 року N 3038-VI та Постанови Кабінету Міністрів України  від 25 травня 2011 р. N 555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні»;

- ліквідацію Громадських рад при місцевих органах виконавчої влади як надуманий орган для «ручного корупційного керування»  процесами самоуправління з метою підміни позицій територіальних громад, включно  в системі будівництва; 

-  законодавче повернення громадських слухань як форми самоуправління територіальних громад. При цьому слід посилити їх повноваження та внести зміни у відповідні законодавчі акти щодо заборони виділення землі під забудову  в оренду (та для продажу) без погодження з територіальними громадами (з обов’язковою наявністю в пакеті дозвільних документів відповідно оформлених, за встановленою формою, протоколів громадських слухань мешканців виключно з числа прилеглих до забудови житлових будинків);  

- внесення доповнень до Кримінального кодексу України щодо кримінальної відповідальності та покарання посадових осіб за вжиті дії, які порушують вимоги нормативних та законодавчих актів у сфері будівництва (включно категорії: архітекторів; експертів; інспекторів; державних службовців, які готують, погоджують та підписують проектну та дозвільну будівельну документацію); 

- надання, на законодавчому рівні, додаткових повноважень (важелів впливу)  органам Державної архітектурно-будівельної інспекції та Прокуратури щодо  посилення контролю та нагляду у сфері будівництва. Визначення окремої кримінальної відповідальності посадових осіб цих органів при службовій бездіяльності та халатності під час реагування на прояви порушень будівельних норм. При цьому передбачити механізми фінансового вирішення питань щодо демонтажу незаконних споруд за рахунок Замовника;

- проведення аудиту діючих Генеральних планів, детальних планів та зонінгів забудов з метою виявлення земельних ділянок, на яких не можливо будувати без порушень;

- законодавчі зміни на ринку землі для будівництва з метою відміни ганебної практики  оренди землі під забудову. Потрібно продавати землю замовникам за ринковою ціною через встановлені прозорі тендерні процедури, поповнювати місцеві бюджети, а не надавати можливість наживатися на хабарах зграї чиновників, які приймають відповідні рішення. При  цьому надавати право власності на землю мешканцям житлових будинків, які розташовані на ній.

2. Створити на підставі заяв, звернень і скарг фізичних та юридичних осіб, які надсилалися раніше до місцевих рад, виконкомів та правоохоронних органів  місцеві реєстри (переліки) проблемних забудов, розмістити ці реєстри (переліки) на сайтах місцевих рад, обговорити їх у СМІ та соціальних мережах. Після їх громадського обговорення затвердити ці реєстри (переліки) за рішеннями місцевих рад. 

3. На підставі реєстрів (переліків) створити робочі групи з числа уповноважених представників відповідних структурних підрозділів виконавчої влади (залежно від зазначених проблем щодо забудов) з обов’язковим залученням членів ініціативних груп, які уповноважені загальними зборами територіальних громад виключно з числа мешканців прилеглих до забудов житлових будинків.

4. Склад робочих груп затвердити відповідними рішеннями місцевих рад із зазначенням термінів обстежень та визначенням відповідальних голів робочих груп.

5. Робочим групам провести ретельне обстеження земельних ділянок, які виділені під проблемну забудову з вивченням усіх документів та аргументів, які не уможливлюють забудову. Після цього оформити відповідні акти обстежень  з висновками про можливість або не можливість забудови.

6. За дорученням голів місцевих рад провести у визначений термін аналіз змісту цих актів у відповідних структурних підрозділах органів виконавчої влади з подальшим  оформленням ними офіційних висновків.

7. На підставі актів обстежень та висновків прийняти відповідні рішення на засіданнях місцевих рад з метою  скасування договорів оренди землі або залишення їх чинними.

8. За необхідністю (за наявністю раніше прийнятих рішень Суду)  розірвати договори оренди у судовому порядку, у зв’язку з нововиявленими обставинами які не уможливлюють забудову. У разі виявлення фактів правопорушення буде доцільним  залучення  органів  прокуратури.

Такий підхід буде прозорим та відкритим, що в свою чергу зніме суспільну напругу та протистояння територіальних громад і забудовників.

Залишається сподіватися, що Нова Влада  (насамперед: Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування; Комітет з питань антикорупційної політики Верховної Ради України; Кабінет Міністрів України; Міністерство розвитку громад і територій та Державна архітектурно-будівельної інспекція України) сфокусує свої зусилля на цій проблемі як однієї з позачергових та буде сприяти у створенні сучасної  архітектурно-будівельної стратегії, яка зруйнує корупційні схеми будівельної мафії та наведе лад у будівництві!

Доцільно організувати обговорення цього проблемного питання в соціальних мережах з метою формування громадської ініціативи та суспільної думки для спільного подолання корупції у сфері будівництва.

Народні адвокати