10% з кишені кожного українця йде на виплати державного боргу
Про (не)справедливість системи оподаткування для бізнесу, про курс гривні напередодні виборів і про нові механізми оподаткування редакція Бізнес.медіа говорила із Віктором Галасюком, президентом Української Асоціації Римського клубу та Сергієм Позняком, економічним експертом.
Про курс гривні
Напередодні виборів країна завмирає. Всі пошепки обговорюють, що ж буде з курсом та як далі жити. Хтось намагається якомога швидше вкласти гроші, які є. Хтось заморожує активи. А деякі відкладають всі важливі перемовини та контракти на «після виборів», коли метушня вщухне. Саме те, що буде з гривнею після виборів турбує майже кожного українця, адже від цього багато чого залежить.Сергій Позняк, економічний експерт розповідає, що зазвичай відбувається з курсом перед виборами, та що нас чекає впродовж року: «Традиційно гривня напередодні виборів зміцнюється. В зв’язку переведенням валютних запасів потенційних кандидатів в гривню для реалізації агітаційних программ, оплат бордів, телебачення, акцій та подій. А так як бюджети там суттєві, то можна чекати зниження курсу іноземних валют і можливо, суттєвого.
Після виборів очікується невелика зворотна коррекція, яка, як завжди пов’язана з переведенням у тверду валюту грошей зароблених на виборчих кампаніях контрагентами кандидатів. Але, на жаль, частина з яких (при чому значна) вже витрачена, тому доллар сильно “не дотягує ” до попередніх втрачених позицій.
Щодо курсу на найближчий рік, то тут принцип простий. Чим менша різниця між ВВП та затратною частиною бюджету тим міцніше вітчизняна валюта. Якщо різниця є її треба чимось компенсувати. Часто компенсують по-простецьки — додруковують банкноти, яких не достає. Це провокує інфляцію. І навпаки.
В цьому році перш за все спрацюють вимоги МВФ до України для отримання кредитних траншів. Там є чіткі параметри, саме по рівню інфляції на рівні 7%, а також по дефіциту бюджету, що повинен не перевищувати 2,5%. І, скоріше за все, ці показники будуть виконані. Також, на мою думку, важливе слово у оздоровленні фінансового сектору скаже альтернативна фінансова система, яка в цьому році буде ще більш ефективно здійснювати фінансування малого та середнього бізнесу».
Про кожну копійку податків
Якщо до стрибків курсу ми вже звикли та намагаємось до цього адаптуватись, тому що мало, що можемо змінити, то з системою оподаткування інша ситуація. Ми багато чуємо (але мало знаємо) про податки та рідко розуміємо, куди саме йде кожна сплачена нами гривня. Віктор Галасюк, президент Української Асоціації Римського клубу, голова Комітету ВР з промислової політики та підприємництва «розчепив» уявні 100 грн видатків зведеного бюджету України і прорахував, на що у 2018 році пішла кожна копійка:
Як бачимо, найбільшу частку становить освіта, соцзахист, пенсії та борги. Виходячи з того, що на якість нашого життя це майже не впливає — не дуже мотивує. Натомість сфери, які прямо впливають на рівень існування українця залишаються в «хвості». Система оподаткування давно має зазнати змін. І про це далі.
Про економічну модель, МВФ та бізнес
«Міжнародна торгівля України по суті збиткова. Чистий експорт зі знаком «мінус» зменшує ВВП. І тенденція, на жаль, низхідна. У 2017 «наторгували» товарами на -$9,4 млрд, минулого року — на -$12,6 млрд. Протягом п'яти років МВФ пророкує нам зростання торгівельного дефіциту до -$15,6 млрд. Чиста торгівля послугами минулого року +$800 млн, але вже у 2021 році очікують цю ж суму зі знаком «мінус» через "Північний потік-2". Хіба це «успіх реформ» і «Євроінтеграція»?
Треба радикально міняти економічну модель країни і на її основі будувати міжнародні торговельні угоди. Щоб вони не знищували, а створювали нові робочі місця і виробництва в Україні», — запевняє Віктор Галасюк.
Про змінення та спрощення економічної та податкової моделі йдеться і на фоні розвитку середнього та малого бізнесу, який займає велику частку економіки країни. Державі варто бути на стороні підприємців і вносити важливі зміни в систему:
«Насамперед систему треба спростити. Адже неймовірна кількість норм та їх заплутаність відлякує багатьох бізнесменів не тільки від розширення бізнесу, а й від його створення.
Тому, для малих та середніх бізнесменів доцільно буде ввести 3-4 категорійні єдині податки, які не будуть перевищувати 10% від загального обсягу надходжень, та податкові канікули на перший рік здійснення діяльності. Також важливо зупинити, або суттєво обмежити виток капіталу з країни. Для цього потрібно ввести податок на виведення капіталу, що дозволить використовувати ресурс саме в середині країни», — говорить Сергій Позняк.
Курс гривні, податки, кредити МВФ, підприємництво — все це взаємозалежні та взаємопов'язані процеси економіки країни. Як не можна розглядати місто без села, так і стан економіки без будь-якої ланки. Покращити ситуацію можливо, якщо підходити до цього радикально та системно, саме на цьому наполягає пан Галасюк: «Нинішня ж влада заплющує очі на причини проблем і лише бореться з їх симптомами. Набирають нові кредити МВФ і радіють переказам емігрантів з-за кордону заради "макрофінансової стабілізації". Але це не більше ніж ілюзія стабільності і з нинішньою політикою курс гривні буде й надалі слабшати, доходи українців знецінюватись, а ціни зростати. Щоб вирішити проблему насправді треба ліквідувати дефіцит платіжного і бажано торговельного балансу, а для цього треба радикально змінити економічну політику. На чолі кута необхідно ставити розвиток промисловості, імпортозаміщення і підтримку експорту».
