Експорт ріпаку або «Операція насіння соняшнику 2.0»

Експорт ріпаку або «Операція насіння соняшнику 2.0»

Експорт насіння ріпаку у 2018 році склав майже 1 млрд дол. США, а у поточному році цей показник може бути перевищено.

Відсутність належної державної політики щодо цього явища завдає екологічних та економічних збитків, адже такий вид економічної діяльності, як вирощування ріпаку на експорт, зумовлює виснаження національного земельного ресурсу, консервує розвиток низки галузей економіки та обмежує можливості наповнення державного бюджету. При цьому прибуток у результаті цієї діяльності отримує лише незначна група осіб, задіяна в цьому процесі.

А додана вартість формуються вже за межами нашої держави і нашої економіки. Тобто з української сировини, наприклад в ЄС, виробляють готову продукцію, створюються робочі місця, сплачуються податки, забезпечується несировинний експорт ЄС, задовольняються внутрішні потреби в біопаливі, ріпаковій олії, сировині для комбікормів тощо.

Одним із варіантів вирішення цього питання була ініціатива профільної галузевої асоціації - введення експортного мита на насіння ріпаку за аналогією експортного мита на насіння соняшнику.

Так, своєчасне введення експортного мита на насіння соняшнику дозволило створити в Україні вертикально інтегровану переробну галузь. Таке рішення дозволило забезпечити нові виробництва, створення робочих місць та збільшення надходжень до державного бюджету України. Водночас, до сьогодні лунає певна критика з цього приводу, мовляв, недостатньо глибока переробка, олія експортується цистернами, а не розлита по пляшках тощо. Але принципово важливим є факт - експортується олія, а не насіння!

Водночас, питання запровадження експортного мита на насіння ріпаку є досі відкритим. На превеликий жаль, на сьогодні навіть не чути дискусій з цього приводу. Наприклад, щодо того, якою повинна бути природа цього мита: фіскальна - для отримання невеликих додаткових надходжень до бюджету або обмежувальна, що зробить невигідним експорт даного продукту?

Звичайно, навіть на етапі дискусії щодо можливості і доцільності запровадження експортного мита на насіння ріпаку, знайдуться фахівці і великі державні діячі, які категорично відстоюватимуть ідеї вільного ринку, мінімального втручання держави, невидиму руку ринку, згущаючи фарби міжнародними зобов'язаннями України в рамках СОТ та угод про вільну торгівлі, в тому числі з ЄС.

Аналогічні питання неодноразово піднімалися лібертаріанськими гуртками під час запровадження заборони експорту лісу кругляка, багаторазового підвищення експортного мита на металобрухт тощо. Але, незважаючи на гостру критику з боку лібертаріансько налаштованих експертів і відвертий саботаж з боку такого ж по філософії уряду, ініціативи щодо лісу кругляку, металобрухту, насіння соняшнику працюють! Створено сотні тисяч робочих місць, залучено мільйони доларів інвестицій, «підтягнуто» суміжні галузі, диверсифіковано експорт, збільшено надходження до бюджету тощо.

У цьому контексті Україна не виняток. Світова фінансова криза 2008 року стала каталізатором найбільшої в історії людства хвилі протекціоністських заходів. При цьому, найбільш розвинені країни, зокрема країни ЄС і США, стали найбільш активними ініціаторами запровадження різноманітних заборон і обмежень у міжнародній торгівлі.

Очевидно, що шляхом обмежень та заборон не вирішуються абсолютно всі проблеми. Протекціоністські заходи, як правило, це один із невід’ємних засобів формування та реалізації державної політики, спрямованої на подолання екологічних та економічних викликів.

Зазвичай протекціоністські заходи у рамках відповідних державних політик доповнюються так званими неопротекціоністськими заходами. Тобто на державному рівні запроваджуються додаткові різноманітні стимули, що створюють сприятливі передумови для інтенсифікації ділової активності, зокрема інвестиційної та виробничої діяльності.

До найбільш поширених неопротекціоністських заходів слід віднести: звільнення від оподаткування певних видів економічної діяльності, надання пільгових виробничих та експортних кредитів, надання преференцій вітчизняним товаровиробникам у рамках державних закупівель, державні інвестиції у розвиток інфраструктури, технологій, підготовку кадрів, підтримку заходів з енергомодернізації тощо.

Завдяки прогресивним силам українського парламенту 8-го скликання, на сьогодні в Україні вже прийнято низку актуальних законів, спрямованих саме на системне вирішення екологічних та економічних питань, зокрема запроваджено 10-річний мораторій на експорт лісу кругляка, підвищено з 10 до 58 євро за тонну мито на експорт металобрухту, прийнято закон про створення експортно-кредитного агентства для підтримки високотехнологічного експорту, часткове запровадження відстрочки імпортного ПДВ на обладнання тощо.

Також наразі тривають роботи щодо прийняття ще низки надзвичайно важливих для економіки України законопроектів, серед них: податкові стимули для індустріальних парків, банк розвитку, безкоштовне приєднання до інженерних мереж, запровадження агросировинного податку на експорт сільськогосподарської сировини тощо.

У поєднані ці заходи можуть стати суттєвим стимулом для активізації ділової активності в Україні, зокрема залучення інвестицій, запуск нових виробництв та забезпечення найбільш прийнятного темпу зростання вітчизняного ВВП на рівні 8-10 відсотків.

Повертаючись до теми вирощування в Україні ріпаку, слід відзначити, що запровадження експортного мита на експорт насіння ріпаку, навіть на рівні 10%, може забезпечити надходження до державного бюджету близько 100 млн дол. США на рік. Для державного бюджету в умовах загострення фінансово-економічної кризи це буде не зайвим.

Більш жорсткою та, можливо, більш ефективною державною політикою може бути запровадження обмежувального мита, скажімо, в обсязі 30-50 відсотків або навіть повна заборона експорту насіння ріпаку. Така державна політика у поєднання із згаданими законодавчими ініціативами може стати суттєвим стимулом для нарощування переробки ріпаку в Україні.

Водночас, найбільшого загальноекономічного ефекту може бути досягнуто не лише за рахунок обробки та переробки ріпаку, а й за рахунок стимулювання технологічних розробок та виробництво інноваційного обладнання для обробки ріпаку.


Госстат заявил о росте цен на недвижимость Неля Ковбаса: "Аутстаффинг – новый европейский тренд на рынке HR" 10% з кишені кожного українця йде на виплати державного боргу