Главная / Экономика

Нова освіта для нової економіки: як не залишитись кузнею кадрів для інших країн?

23.10.2018
Нова освіта для нової економіки: як не залишитись кузнею кадрів для інших країн?

Трансформацію освіти в Україні потрібно проводити «на випередження» і обов’язково разом із зміною економічної моделі. Або ж Україна залишиться світовим донором талантів та сировини. 

Такого висновку освітяни, громадськість, парламентарі та експерти дійшли на круглому столі із міжнародним ТОП-спікером – професором Гаррі Джейкобсом “Нова освіта для нової економіки”, що проходив у конференц-залі Верховної Ради України за сприяння Української асоціації Римського клубу та Всесвітньої академії мистецтва і науки.

Потреба у навій парадигмі освіти — глобальна, і тому це одне з питань, якими опікується Римський клуб. Було навіть створено Світовий консорціум університетів. Зважаючи на безпрецедентну швидкість змін та поглиблення міждисциплінарних зв’язків, міжнародне об'єднання інтелектуалів побачило в освіті ключ впливу на практично всі визначальні сфери: державне управління, економіку, забезпечення миру, добробуту та здоров'я суспільства тощо, — розповів професор Гаррі Джейкобс (США), член Римського клубу, головний виконавчий директор Всесвітньої академії мистецтва і науки (WAAS), головний виконавчий директор і голова ради Світового консорціуму університетів.

За словами професора, ми маємо підготувати наступне покоління до життя у світі, який ще не існує. Чому ж нам вчити їх на базі свого старого досвіду в освітніх інституціях, які мають підготувати їх до майбутнього, якого ми не знаємо та не розуміємо? Для цього потрібно поставити питання - що потрібно суспільству з того, що ми не можемо дати зараз? Перш за все, це розуміння взаємозв'язку усіх сфер. Потрібно відходити від фрагментарності науки. До того ж, молодь треба орієнтувати на здобуття не спеціальності, а розуміння широкого кола питань.

"Завантажуючи" голови молоді "минулим", можливо, ми трохи дизорієнтуємо їх на життєвому шляху, — зазначає науковець. Нова освіта має готувати наступне покоління до того, як жити в новому світі, а не просто робити їх вченими чи орієнтувати їх присвячувати життя дослідженням чи публікаціям. Фактично виклик для людства — це перехід на новий етап соціального розвитку і навряд чи нам з цим щось допоможе більше, ніж освіта. Це наш інструмент для соціальної еволюції, аби пришвидшити рух до майбутнього», — наголосив Г.Джейкобс, додавши, що також слід повернути єдність системи морально-етичних цінностей та освіти.

Насправді ж, перед нами подвійний виклик — трансформація системи освіти та радикальна зміна економічної політики. Інакше - ми лише посилимо свою роль експортера талановитих людей, сировини і грошей, — переконаний Віктор Галасюк, президент Української асоціації Римського клубу, член-кореспондент Всесвітньої академії мистецтва і науки, нардеп (РПЛ), Голова Комітету ВР з питань промислової політики та підприємництва. "Наше завдання пройти цей шлях максимально швидко, щоб не ходити по колу ще 10-15 років, не втрачати можливості, час та мільйони талановитих українців", — пояснює він.

Саме тому Українська асоціація Римського клубу проводить дуже активну популяризаторську діяльність: відкриті лекції у провідних університетах країни, видавничу діяльність etc. Цього року представництво Римського клубу в Україні за підтримки партнерів: банку «Аркада», групи компаній «Ukravit», корпорації "Interpipe"  видало українською дві феноменальні книги - "Межі зростання: 30 років потому", з якої фактично починався Римський клуб, що цьогоріч відсвяткував своє 50-річчя, та «23 прихованих факти про капіталізм". Минулого ж року українською вийшла революційна доповідь Римського клубу "У пошуках добробуту". «Ці книги дозволяють формувати світогляд, який забезпечує молоді і особистий успіх, і успіх країни», — прокоментував Галасюк.

За прогнозами автора освітньої платформи Edu Future, засновника міжнародного ліцею "Гранд", президента міжнародної корпорації "Гранд" Володимира Співаковського, школи у недалекому майбутньому замінить новий формат навчання: «Сьогодні виникає нова неймовірна, але дуже зрозуміла парадигма - так само, як "ручна" праця вчителя вже не встигає за тим, аби навчати сотні мільйонів учнів, так само й школи - це вже повна архаїка. Через 30-50 років такої інституції просто не буде. Будуть освітні платформи (educational platforms) і їх буде небагато - так само, як небагато сьогодні брендів у сфері комунікації».

Україна сьогодні, через абсолютно унікальний потенціал людей, має всі можливості створити платформу, яка буде не просто конкурувати, але й вийде на рівень комунікаційних платформ. «Тоді, звісно, це буде безпрецедентний абсолютно правильний прорив у майбутнє, про який мріє Римський клуб, ми самі і якого світ вже давно зачекався», - переконаний В.Співаковський.

Голова громадської спілки «Освіторія», засновниця Новопечерської школи Зоя Литвин закликала приділяти більше уваги підготовці вчителів, адже, за статистикою, 88% з них не були закордоном, а, отже, не мали можливості підвищувати там кваліфікацію та переймати досвід. Крім того, 82% вважають свою професію недооціненною суспільством, у той час, як для виховання нації без комплексу меншовартості вчителі мають відчувати повагу до своєї професії.

До слова, як зазначила пані Литвин, більше 77% вчителів підтримують реформу "Нова українська школа»: «Все, про що казав Гаррі Джейкобс - інтегрований підхід, закладання у дітей не просто знань, а розвиток в них навичок 21-го століття — це все передбачено цією прекрасною реформою. Але, якщо не будемо вчити українських вчителів по-новому – всі ці позитивні зміни залишаться лише красиво прописані на папері».

Незважаючи на недостатнє фінансування освіти та відсутність визначення цієї сфери пріоритетною зі сторони держави, кращого часу, аби рухатися вперед — не було і, можливо, не буде, - підкреслила Голова "Освіторії", закликаючи до активних дій та суспільного діалогу.

 

Засновниця і головний редактор журналу Promum Ксенія Букшина наголосила, що освіта починається у сім'ї: "Багато освітян-візіонерів говорять про те, що дуже скоро професії, як навички та уміння, зникнуть. Натомість, soft skills — такі як, вміння творчо та практично мислити, підходити проектно до справи, ризикувати - вийдуть на перший план. Чи може школа гарантувати їх розвиток? Можливо, ні. Кожна дитина різна і тільки окремі люди можуть знати, що їй потрібно — це батьки. Часто батьки не готові і не хочуть брати на себе таку відповідальність і це, мабуть, проблема. Усвідомлене батьківство в Україні вже є трендом, але ще не реальністю. Я особисто бачу вихід у сімейній освіті - у тому сенсі, що починати треба ще до того, як дитина з'являється. Об'єднання батьків у громади також може стати вдалим рішенням - вже сьогодні можна об'єднатися та зробити маленьку школу або позашкільний заклад. Ця практика давно поширена у Європі». За словами пані Букшиної, актуальною також є популяризація курсів для батьків, які стосуватимуться освіти та майбутнього дітей. Об'єднання батьків в громади має підтримуватись державою - наприклад, через спрощення податків для маленьких шкіл і садочків, ліцензування тощо. Якісний контент тут також має стати найнагальнішим питанням — видання для батьків, відео-контент та інше має заохочуватися більше.

Водночас, без нової економіки Україна ризикує бути лише кузнею кадрів для економік інших країн, — переконаний виконавчий директор Асоціації "Інноваційний розвиток України", виконавчий директор Київського міжнародного економічного форуму (КМЕФ) Юрій Пивоваров."Україна — четверта у світі за IT-потенціалом. Ми маємо 4 млрд доларів ІТ-експорту, але, на жаль, експортуємо свої знання, свій сервіс іншим країнам і дуже мало його використовуємо всередині країні. Чому? Ми постійно наголошуємо Уряду та Парламенту на відсутності в Україні екосистеми розвитку інновацій. Інноваційна система складається з багатьох елементів, де освіта - дуже важлива складова, але для цього у стартапів мають бути інкубатори, акселератори, міжнародні корпорації, які будуть не тільки постачальником технологій, але й замовниками стартапів, мають бути інвестиції. Держава повинна бути каталізатором всієї цієї екосистеми. Приватний бізнес розвивається там, де для нього створюються умови. В Україні вже є дуже позитивні тенденції: створюються технопарки, перші корпоративні акселератори, є венчурні фонди, є, принаймні, розмови в Уряді про фонд підтримки стартапів, але все дуже повільно. Хочеться придати акселерацію цьому процесу", — наголосив Ю.Пивоваров.


В Китае представили самолет с украинскими двигателями МАУ закрывает два внутренних рейса Глава лоукостера Wizz Air призвал авиакомпании отменить бизнес-классы