Суд по несплаті аліментів: Чи підтримує Верховний суд ініціативи Уряду України
11:28 | 14.06.2018
Останнім часом значно зросла законодавча активність народних депутатів та Уряду України щодо боротьби з аліментниками. Зокрема гучний соціальний резонанс викликало прийняття Закону, який набув чинності з 6.02.2018 року (Закон України від 7 грудня 2017 року, ). Зміст Закону змусив захвилюватися злісних неплатників аліментів, адже передбачає застосування до боржників не дуже приємних санкцій: спрощена процедура заборони виїзду за кордон для тих батьків, які понад 6 місяців сукупно не сплачують аліменти своїй дитині, їх обмеження у праві користування транспортними засобами та у праві на полювання і використання зброї. Таким чином, Державний захист соціальних прав дитини дійсно реалізується та посилюється прийнятим Законом.
А як же йдуть справи щодо соціального захисту самотніх, немічних старих-інвалідів, які рано чи пізно, але завжди відчують наші життєві реалії? Отримуючи від Держави жебрацьку пенсію, якої ледве вистачає на хліб і воду, не маючі коштів на придбання необхідних ліків та оплату комунальних послуг, вони стоять перед дилемою – «…а як жити далі?»
Майже півроку цю проблему постійно підіймає в своїх міністр соціальної політики України Андрій Рева. Він зосереджує увагу суспільства на Конституційному обов’язку щодо відповідальності дорослих дітей на утримання своїх похилих батьків. При цьому він також, в контексті виступу, згадує бюджетну прогалину Пенсійного фонду України. Як висновок його тез вбачається, що у Держави немає коштів на гідні пенсії, тому є законні підстави змусити дітей утримувати своїх старих та немічних батьків.
Фінансові проблеми Держави, особливо в умовах гібридної війни, більш-менш можливо на війну й списати… Однак, найближчим часом може статися Судовий прецедент, який дасть підстави «в судовому порядку» звільнити працездатних дітей від обов’язків щодо утримання своїх старих батьків-інвалідів.
На цей час у Касаційному цивільному суді Верховного суду розглядається цивільна справа №369/7004/17 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька. З етичних міркувань прізвища сторін ми не згадуємо, однак надаємо витяг з Постанови Апеляційного суду Київської області, рішення якого оскаржує в Касаційному суді позивач – непрацездатний пенсіонер, інвалід ІІ групи.
Суд першої інстанції зобов’язав сина сплачувати аліменти батькові довічно. Але син, не погоджуючись матеріально підтримувати батька-інваліда, подав апеляційну скаргу і виграв Апеляційний суд. Цікавий факт, що син є ректором одного із ВНЗ України та має офіційно задекларований великий бізнес і чималі гроші.
При цьому зупинимося на дуже цікавому моменті: на основному аргументі Апеляційного суду у відмові аліментів. Суд заплющуючи очі на усі законні підстави для прийняття рішення Судом першої інстанції щодо присудження аліментів, поміркував та надумав свій аргумент, надалі за текстом Судового рішення: «Таким чином, .. А.Б. отримує пенсію у розмірі, яка значно перевищує розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, у тому числі і для осіб, які втратили працездатність.»
Тобто, за логікою Апеляційного суду: усі непрацездатні пенсіонери, які отримують пенсію, що перевищує розмір прожиткового мінімуму не мають права на аліменти!
Згадаємо, що ООН офіційно визначає мінімальний рівень життя за показником прожиткових витрат людини - 5 дол. США на день. Той хто має дохід нижче цієї межі, за цим індикатором рівня життя визнається як бідняк. Враховуючи середній курс долара США на цей час 26 грн. за 1 дол. США, людина яка має в Україні місячній грошовий дохід менше 3900 грн. на місяць за даними ООН відноситься до бідняків. Згідно до Закону України "Про державний бюджет України» прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць встановлено 1700 грн., тобто більш як в двічі менший за рівень бідняцтва, встановленого ООН.
Значна частина пенсіонерів в Україні мають пенсію трохи більше встановленого прожиткового мінімуму та з міжнародної точки зору, за даними ООН, є бідняками. За аргументацією суддів Апеляційного суду Київської області ці бідняки не мають права на стягнення аліментів з боку рідних дітей для їх матеріальної підтримки!
За сталою Судовою практикою прийняте перше рішення Верховним судом (у Новій системі Судової влади України) по Справі щодо стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька буде орієнтиром для прийняття наступних рішень в усіх подібних Судових справах.
Таким чином, можливо зробити висновок: якщо Верховний суд, створений в умовах Судової реформи, прийме рішення щодо залишення батька-інваліда без аліментів, то переважна більшість непрацездатних пенсіонерів-інвалідів України, маючі юридичні права на аліменти у разі необхідності, все одно приречені залишитися без аліментів від працездатних дітей та на принизливу жебрацьку смерть!
Лишаються тільки сподівання щодо верховенства права під час прийняття рішень новообраним складом Верховного суду!
Може, в самотніх де-факто пенсіонерів-інвалідів, у яких є працездатні діти, також є право на життя?
