“Центренерго” — остання теплова генерація України, контрольний пакет акцій якої усе ще належить державі
Держава намагається продати Центренерго не перший рік. До 2013 року Україна хотіла за контрольний пакет акцій близько мільярда доларів.
Багато чого змінилося з того часу, включаючи курс валют і політичну ситуацію.
Останній великий форпост держвласності у енергосфері продається у, без перебільшень, сумнівному конкурсі під час воєнного стану.
Голова Фонду державного майна України повідомив, що запровадження воєнного стану в 10 областях України ніяк не вплине на проведення приватизації 78% акцій державного Центренерго, а також проведення «малої» приватизації через систему «Prozorro.Продажі».
Оцінки вартості підприємства розбігаються на 100%. На думку одних експертів ціна значно завищена, на думку інших – занижена. Так, Юрій Корольчук, голова наглядової ради Інституту енергетичних стратегій, вважає, що ціна мала б складати 12-15 млрд грн, а не заявлені 5,98 млрд грн. На думку ж Олексія Оржеля з BRDO, актив переоцінено, зважаючи на воєнний стан та незрозуміле майбутнє. Також на думку експерта Центренерго не є прозорим та “білим” підприємством через те, що частково постачає не ротердамське вугілля, а продукт з непідконтрольних територій або Росії.
Сергій Лещенко,
народний депутат:
“У нас перед очима готується грандіозна афера. Під шумок воєнного стану, розігнавши усіх інвесторів, Петро Порошенко збирається прикупити на підставних осіб останню державну компанію із виробництва теплової енергетики — “Центренерго””.
До складу “Центренерго” входять три теплові електростанції: Трипільська ТЕС у м. Українка, Київської області, Зміївська ТЕС у смт. Комсомольське, Харківської області, Вуглегірська ТЕС у м. Світлодарськ, Донецької області, та розташований у Черкасах відокремлений підрозділ "Ременерго". На підприємстві працює близько семи тисяч співробітників.
Сумарна встановлена потужність виробничих активів — 7665 МВт, що дорівнює близько 14% від загальної потужності електростанцій України. Компанія займає друге місце в Україні за обсягами. На електростанціях компаній встановлені 23 енергоблоки потужністю від 175 до 800 МВт, з яких 18 блоків — вугільні, а 5 — газомазутні. Доля “Центренерго” у виробництві теплової енергії у загальноукраїнському об’ємі — близько 8%.
Також на балансі ПАТ «Центренерго» знаходяться чотири дитячі дошкільні заклади для дітей працівників компанії, один будинок культури, два спортивних комплекси та санаторії-профілакторії, а також — здоровпункти та відділи громадського харчування.
Чистий прибуток за дев’ять місяців 2018 року склав 489,5 млн грн (це майже у п’ять разів менше ніж в аналогічному періоді минулого року). У 2017 році компанія виробила 6,285 млрд кВт-г електроенергії.
Олексій Оржель,
експерт BRDO:
“Є дві умови, за яких можна проводити приватизацію. Перша — завершення реформи ринку електроенергії, а друга — стала політична шахматка. Потрібно провести реформу, показати інвесторам хоча б в розрізі одного року, які формуються ціни на ринку електричної енергії.
Ідеально проводити аукціон після виборів, за нормалізації політичної ситуації: із визначеним Кабінетом міністрів та більшістю парламенту буде прогнозованість. У сьогоднішніх умовах нормальний інвестор вкладатися не буде, бо невідомо, як завтра працюватиме актив, які ціни в нього будуть і чи зможе він повертати борги, які на ньому зараз висять.
На думку Олексія, Центренерго міг би скласти конкуренцію ДТЕК. Центренегро — це єдиний гравець, який може розбити олігополію ДТЕКу і мати надійного інвестора. Потрібно було б заводити великого стратегічного інвестора, це мало б позитивний ефект для усієї країни. Сьогоднішній перелік потенційних інвесторів показує, що гірше вже нема куди.
Кабмін затвердив умови приватизації 78,279% акцій компанії 3 жовтня за стартовою ціною 5,98 млрд грн. Фонд держмайна оголосив 29 жовтня приватизаційний конкурс та призначив торги на 13 грудня.
За умовою уряду, конкурс може бути дійсним, якщо у ньому візьмуть участь щонайменше дві компанії.
ПАТ “Центренерго” забезпечує стабільне постачання електроенергії за графіком НЕК “Укренерго” на оптовий ринок та ринок теплової енергії, що йде на опалення та гаряче водопостачання у Світлодарську (Донецька обл.), Українці (Київська обл.) та Слобожанську (Харківська обл.).
Електростанції “Центренерго” мають вигідне географічне положення, на їхні послуги завжди є попит. Найпотужніша електростанція компанії, Вуглегірська ТЕС, розташована у донбаському промрегіоні. Змієвська ТЕС — у не менш промисловій Харківській області. Трипільска ТЕС після закриття Чорнобильської АЕС — найпотужніше джерело електроенергії Київської області.
Олександр Паращій,
керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital
Продаж виглядає як “договорняк” — участь білоруської компанії лише формальність аби конкурс відбувся, бо за умовами потрібні два учасники, один з яких іноземний. Воєнний стан, звісно, міг налякати іноземних інвесторів, але, щоправда, ми їх і не бачили серед претендентів.
А от із самим підприємством усе добре, не дивлячись, навіть, на відкриту справу про банкрутство (вочевидь штучно) — компанія взмозі виплатити по усіх рахунках, гроші на усі вимоги кредиторів, що ініціювали банкрутство у “Центренерго” є.
Зрештою, тиск ЗМІ, або ж здоровий глузд українського уряду зупинили приватизацію.
Андрій Герус,
виконавчий директор Concorde Capital
Фонд державного майна відмінив конкурс по приватизації Центренерго. 4 роки підготовки до приватизації можна вважати завершеним. Та і наївно було вважати, що імітація реформ може дати результати такі, як ніби-то справжні реформи проходять. Тому цей період «реформ», як і попередній, в частині приватизації запам’ятається продажем пакетів акцій енергетичних компаній пану Ахметову. На щось більш амбітне наші керівники не спромоглися.
