Рітейлери не бояться АМКУ
Варто сказати, що розслідування по справі "картелю" почалося ще з весни 2012 року, коли Антимонопольний комітет запідозрив великі торгівельні мережі у підвищенні цін на продукти харчування. Того часу Aнтимонопольний комітет України мав намір накласти на компанії штраф у розмірі до 10% за 2012 рік, проте у винесеному рішенні розмір санкцій становить 0,2 – 0,3% від обороту.
Це не дуже великий штраф порівняно з тим, який Антимонопольний комітет все ж таки мав намір накласти на рітейлерів. Скоріше за все такі дії з боку Aнтимонопольного комітету України носять більш профілактичний характер, щоб спонукати великі торгівельні мережі до приведення своєї діяльності у відповідність до законодавства про захист економічної конкуренції.
Наведемо інформацію стосовно сум штрафів, які мають сплатити торгівельні мережі. За інформацією Agravery, компанії AC Nielsen інкриміновано 400 тис. грн. штрафу, торговельній групі "Ікс5 Рітейлер Груп Україна" ("Перехресток") — 340 тис. грн, "АТБ маркету" — 48 млн. 600 тис. грн, "Ашану" - 9 млн. 400 тис. грн. Компанія "Фоззі Фуд" має сплатити 78 млн. 400 тис. грн., "Фора" отримала штраф в 11 млн. 100 тис. грн., "Фуршет" — 56 тис. грн., "Фуршет-Центр" — 2 млн. 900 тис. грн. "Траверс Маркет" — 680 тис. грн., "Фуд Центр" — 680 тис. грн., "Велика Кишеня" — 6 млн. 500 тис. грн., "ЕКО-маркет" — 100 тис. грн. "Караван" — 4 млн. 600 тис. грн., "Біла Україна" — 4 млн. 600 тис. грн., "Край" — 1 млн. 500 тис. грн., "Новус" — 9 млн., "Спар Центр" — 680 тис. грн., "Бімаркет" — 680 тис. грн., "Метро" — 23 млн. 400 тис. грн.
Рішення, яке виніс AМКУ по закінченні розгляду справи про змову між великими торгівельними мережами, рітейлери мають намір оскаржувати вже у судовому порядку і відповідно сплачувати штрафи вони не мають наміру.
Aнтимонопольний комітет своїм рішенням зобов’язав "АСНільсен Юкрейн" та торговельні мережі припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції протягом двох місяців від дня отримання рішення. Вказано, що "АСНільсен Юкрейн" та торговельні мережі мають привести свою діяльність із отримання та розповсюдження інформації, до вимог чинного законодавства про захист економічної конкуренції.
Також торговельним мережам було надано зобов’язання припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції протягом двох місяців від дня отримання рішення шляхом приведення власних договірних відносин з постачальниками та/або виробниками товарів та підходів до ціноутворення для своїх споживачів у відповідність до чинного законодавства про захист економічної конкуренції.
Таке рішення Антимонопольного комітету в ідеалі повинно потягнути за собою зниження цін на продукти харчування та виведення на ринок нових виробників, проте торгові мережі мають намір оскаржувати рішення АМКУ в судовому порядку і ця судова тяганина може затягнутися на довго.
Тому, скоріше за все, в найближчий час зниження цін на продукти харчування у великих торгівельних мережах може не відбутися.
Взагалі, компанії, як практикують неконкурентну поведінку, не лякає розмір можливих санкцій. При виборі варіанту своєї неконкурентної поведінки вони керуються, по-перше, тим що судові процеси будуть доволі тривалими, а по-друге – порушники усвідомлюють, що доказати факт порушення досить непросто.
Так, наприклад, якщо великий сумарний оборот декількох компаній, стабільно високі ціни при доволі ефективному виробництві і навіть такий доказ, як падіння цін, які є свідченням спроби порушити змову – це лише непрямі докази існування картелю. Адже схожа поведінка може мати місце і на конкурентному ринку. Учасники змов застосовують витончені способи маскування своїх домовленостей, а тому викрити картель можливо тільки за допомогою інформаторів.
Хотілося б навести приклад, як Європейській комісії вдалося викрити змову між виробниками автомобільного скла – Asahi (Японія), Pil Kington (Великобританія), Saint-Gobain (Франція) и Soliver (Бельгія). Японська фірма Asahi вирішила співпрацювати з Європейською комісією та сприяла розкриттю змови. Натомість при розрахунку суми штрафів, компанії була зроблена знижка в розмірі 50% . Французька компанія була оштрафована на суму 896 мільйонів євро, а штраф який був накладений на японську компанію виявився меншим - 113 мільйонів євро.
