Працевлаштування Шустера — перевірка на законність
Вранці 26 квітня, в тридцяту роковину аварії на Чорнобильській АЕС, в українських ЗМІ гучною хвилею пройшла новина про анулювання Київським міським центром зайнятості «дозволу на працевлаштування» політичного журналіста Савіка Шустера.
В соцмережах відразу розгорілися дискусії на предмет того, чи є рішення про анулювання політично-мотивованим, чи все ж таки має місце формальне недодержання процедури продовження «дозволу на працевлаштування» для журналіста.
Дещо згодом в ЗМІ з’явився коментар представника Київського міського центру зайнятості Дмитра Шульги, який повідомив, що: «рішення про анулювання Шустеру ліцензії на роботу в Україні було прийнято на підставі отриманої від Державної служби зайнятості інформації про відкрите кримінальне провадження».
Щоб виключити всі подальші маніпуляції щодо «робочого питання» Шустера проаналізуємо таке рішення Київського міського центру зайнятості на предмет його відповідності букві та духу законів України.
Стаття 42 Закону України «Про зайнятість населення» передбачає можливість для іноземців перебувати в трудових відносинах з українськими працедавцями та території України виключно на підставі оформленого дозволу на застосування праці, він же «ліцензія на роботу», «дозвіл на працевлаштування», т.п.
Всі процедури стосовно підстав / порядку видачі, продовження та анулювання дозволів на застосування праці іноземців (осіб без громадянства) визначені в Постанові Кабінету Міністрів України від 27 травня 2013 р. № 437.
Пункт 24 вказаної Постанови № 437 передбачає підставою до відмови у видачі та продовженні дії дозволу на застосування праці іноземців відбування іноземцем на момент оформлення дозволу покарання за скоєння злочину або здійснення стосовно нього кримінального провадження. Про що і було наголошено Київським міським центром зайнятості.
Якщо при оформленні або продовженні дозволу на застосування праці працедавцем було приховано інформацію про відбування іноземцем на момент оформлення дозволу покарання за скоєння злочину або здійснення стосовно нього кримінального провадження, то вже виданий / продовжений дозвіл на застосування праці іноземця анулюється на підставі п. 25 Постанови № 437.
Відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу України особою, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, визнається лише підозрюваний та обвинувачений. Окремо, згідно «духу» п. 24 Постанови № 437 сюди можна віднести і підсудного вже в судовому провадженні.
Відповідно до зазначеного, для «анулювання Шустеру ліцензії на роботу в Україні», як заявив функціонер Київського міського центру зайнятості пан Шульга, повинно існувати кримінальне провадження, в якому журналіст Шустер перебуває в процесуальному статусі підозрюваного чи обвинуваченого або бути підсудним в судовому провадженні.
Згідно публічної інформації Савік Шустер не є підозрюваним, обвинуваченим чи підсудним в жодному кримінальному (судовому) провадженні. Київським міським центром зайнятості та правоохоронним органами такої інформації теж надано не було.
Отже, враховуючи конституційну догму про те, що органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, можна вважати рішення Київського міського центру зайнятості про анулювання «дозволу на працевлаштування» журналіста Шустера незаконним, адже відсутня сама підстава до анулювання – статус Шустера як підозрюваного, обвинуваченого (підсудного).
Втім, можливо за Фрейдом, представник Київського міського центру зайнятості пан Шульга все ж таки назвав підставу анулювання дозволу: «у нас є офіційний лист, повідомлення від Державної служби зайнятості, що є відкрите кримінальне провадження. Суть листа полягає в інформуванні нас з відміткою про те, що даний дозвіл в таких обставинах має бути анульовано ... ». Отже, як бачимо, чиновник в Україні при прийнятті рішень в першу чергу керується не законом, а «листом зверху».
Якщо дійсно офіційно буде встановлено факт безпідставності анулювання дозволу на працевлаштування журналіста Шустера, тоді дії відповідних посадових осіб Київського міського центру зайнятості та Державної служби зайнятості повинні бути проаналізовані правоохоронними органами на предмет відповідності ст. 171 Кримінального кодексу України – перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.
