Чи актуальним є вдосконалення законодавства України у сфері торговельного захисту?
З часу розгортання світової фінансово-економічної кризи група заходів, що об’єднує антидемпінгові, компенсаційні та спеціальні заходи, стала одним з найбільш розповсюджених механізмів реалізації країнами світу антикризової політики національного прагматизму. За даними Global Trade Alert у 2009-2018 рр. всього у світі введено 1703 таких заходи, що становить 18,1% від загального числа тарифних і нетарифних заходів введених у даний період країнами світу.
З них Україною за цей час введено 20 антидемпінгових, 6 спеціальних і 1 компенсаційний захід, всього 27 заходів, 19 з яких продовжують діяти по сьогодні. За даними МЕРТ, 11 з діючих заходів застосовані проти РФ, 3 – проти Китаю, 2 – Білорусії, 1 – Казахстану; ще два спеціальні заходи діють незалежно від країни походження й експорту. Вони поширюються переважно на чорні метали (арматура), вироби з них (безшовні труби), деревоволокнисті плити, кондитерські вироби, деяку хімічну продукцію (азотні добрива) тощо.
Натомість зі сторони 18 країн світу проти України запроваджено 38 заходів цієї групи, з них 34 – антидемпінгові, решта – спеціальні, включаючи тимчасове мито на сталеву продукцію зі сторони ЄС на час проведення розслідування з 19.07.18 по 04.02.19 р., а також резонансне введення 25-відсоткового мита зі сторони США від 26.03.18, зумовлене загрозою національній безпеці.
Характерно, що майже всі антидемпінгові і спеціальні заходи проти України стосуються чорних металів – гарячекатаного прокату, труб, кутиків, валок, арматури, феросплавів тощо. Лише один захід стосується автомобільних шин.
Отже, роль антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних заходів у визначенні умов торговельно-економічних відносин з іншими країнами світу постійно зростає. Водночас, варто зазначити, що діюче законодавство України у сфері торговельного захисту було прийнято ще задовго до членства в СОТ, а на сьогодні Україна відзначає вже десяту річницю в цій Організації.
З огляду на зазначене та з метою удосконалення механізму використання інструментів торговельного захисту Мінекономрозвитку розроблено пакет законопроектів у сфері торговельного захисту:
І. три основних проекти Законів України:
1) "Про захист від демпінгового імпорту",
2) "Про захист від субсидованого імпорту",
3) "Про захисні заходи",
ІІ. та два, якими узгоджуються законодавчі норми:
4) "Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо торговельного захисту)",
5) "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
у сфері торговельного захисту" (до Господарського кодексу України та Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".
Основні проекти Законів України в основному спрямовані на приведення норм чинного законодавства у сфері торговельного захисту у відповідність до положень Угод СОТ та міжнародної практики проведення торговельних розслідувань.
Також значною мірою вдосконалено процедури започаткування та проведення торговельних розслідувань, що з попередніми оцінками сприятиме:
- розширенню кола "користувачів" інструментами торгового захисту серед бізнесу,
- зменшенню витрат бізнесу на підготовку матеріалів та документації в ході торгових розслідувань.
- гарантуванню прозорості процедури торгових розслідувань,
- розширенню можливостей національних виробників у захисті їх інтересів від недобросовісного імпорту та доступу до інформації, що зменшить загрозу судових оскаржень рішень за результатами розслідувань.
Принципово важливою новацію законодавчих ініціатив Мінекономрозвитку у сфері торговельного захисту є запровадження механізму гарантування сплати попередніх антидемпінгових/спеціальних/ антисубсидиційних мит та сплати мит при проведенні розслідування щодо ухилення від сплати захисних мит. Адже відсутність такого механізму на сьогодні з одного обмежує права національних виробників на захист їх інтересів від недобросовісного імпорту, а з іншого боку – фактично унеможливлює повернення сплачених мит імпортеру у разі завершення процедури торговельного розслідування без застосування захисних заходів.
Наскільки ефективними запропоновані зміни будуть на практиці, час покаже. Але поряд зі змінами законодавства на сьогодні надзвичайно гострим питанням лишається необхідність спеціалізованої підготовки кадрів у сфері торговельного захисту.
Свого часу цю функцію виконувала Українська академія зовнішньої торгівлі у сфері Мінекономіки. Проте, у результаті низки адміністративних реформ це заклад фактично знищено. Відповідно, на сьогодні підготовка кадрів у цій надзвичайно важливій сфері відбуваються на загальноосвітньому рівні університетських курсів. Тому в край необхідним вбачається невідкладне відновлення у структурі МЕРТ профільного науково-тренінгового закладу з метою спеціалізованої підготовки кадрів, зокрема з питань торговельного захисту.
