Главная / Новости

Конференція Римського клубу в Unit.City: що радить Україні глобальна еліта

14:52 | 09.04.2019
Конференція Римського клубу в Unit.City: що радить Україні глобальна еліта
Автор: Сергей Набок


Українська асоціація Римського клубу (УАРК) спільно з Київським Міжнародним Економічним Форумом (КМЕФ) 5 квітня провела конференцію наукової молоді #YSC 2.0 «Економічне майбутнє України». Захід зібрав в інноваційному парку UNIT.City понад півтисячі талановитих студентів і викладачів з усієї України, а також більше десяти спікерів з різних країн і континентів.

Родзинкою cтала презентація почесним президентом Римського клубу Ернстом Ульріхом фон Вайцзекером ювілейного звіту для Римського Клубу «Come On! Капіталізм, недалекоглядність, населенння і руйнування планети». За кілька днів до конференції побачило світ українське видання книги, здійснене на базі видавництва «Саміт-книга».

Поточні світові тенденції досі не є сталими. Застереження Римського клубу, оприлюднені у книзі “Межі зростання”, досі актуальні. Звичні методи врегулювання проблем лише погіршують ситуацію. Ми опинились у світоглядній, філософській кризі. А, отже, світ потребує “Нового Просвітництва”. Замість того, щоб спиратись на доктрину, треба знаходити баланс між людьми та природою, баланс між ринками та державою, між далекоглядністю і короткозорістю. Для цього треба об’єднатися з метою вироблення більш системного підходу. Це також вимагатиме від нас переосмислення науки та освіти, - переконаний почесний Президент Римського Клубу, провідний світовий експерт з ресурсної ефективності і сталого розвитку, один з ТОП – 100 світових мислителів сучасності, Ернст Ульріх фон Вайцзекер.

Як наголосив автор ювілейного звіту для Римського клубу у дискусійній панелі з Аллою Дубровик-Роховою, постійне зростання економіки було прийнятним для "порожнього світу", але не підходить для "повного світу". «Нам потрібне краще розуміння економіки. І ми у Римському Клубі з задоволенням відзначаємо, що молоді економісти та студенти економічних відділень по всьому світу починають задавати питання про те, які можливі варіанти - ширший погляд на економіку, а не штучно звужений в рамках доктрини неолібералізму», - пояснив він.

Професор Вайцзекер також вказав на необхідність врахування екологічного відбитку в структурі собівартості товару: "Капіталізм зазнає невдачі, якщо не дозволить цінам відображати екологічну істину. Якщо ціни будуть хибні - наприклад, м'ясо занадто дешеве, щоб відобразити усі негативні аспекти та наслідки цього виду виробництва - тоді те, що ви їсте м'ясо - це погано для наступних поколінь. М'ясо - це лише один фактор, є ще 20 інших. Наприклад, вплив на клімат”.

Автор же світового бестселера «Як багаті країни забагатіли і чому бідні залишаються бідними» норвезький професор Ерік Райнерт порадив Україні звернути увагу на такі проблеми як деіндустріалізація і міграція, де перша є причиною другої. До слова, поруч з ними крокує й корупція, що найкраще лікується індустріалізацією. Ключова ж порада спікера – не бути колонією та робити не так, як «сильні світу цього» радять, а так як вони самі робили, щоб стати успішними. «Колоніальні сили колись мали одне правило для колоній, на якому колоніалізм і тримався – заборона розвитку промисловості. І це основна причина, чому США вирішили стати незалежними. На жаль, наразі ми знову фактично живемо у період колоніалізму. І проблема у риторичній прогалині – коли вам кажуть, що ви маєте позбутися корупції і “невидима рука” все зробить. Насправді ж, в реальному світі вони захищають власне виробництво. Зараз це стає очевидним. І це класична колоніальна політика. Це робила Англія сотні років свого колоніального періоду. Треба називати речі своїми іменами. Те, що робить Німеччина – те ж саме, що робили США – вільна торгівля на словах, а на практиці щось зовсім інше”, - пояснив проф. Райнерт.


Ідеї видатного економіста підтримав і президент Української асоціації Римського клубу, член-кореспондент Всесвітньої академії мистецтв та науки (WAAS), народний депутат України Віктор Галасюк. На його переконання, якщо в країні є розвинута промисловість і вона може виробляти багато видів товарів - значить, у цієї економіки високий технологічний рівень та потенціал зростання. Тоді економіка є успішною і створює значний ВВП, великий «економічний пиріг». Якщо ж економіка примітивна, її структура сировинна і виробляється мало видів товарів - ця країна приречена “пасти задніх” допоки не буде змінена економічна політика і економічна спеціалізація країни як наслідок.

“Для того, щоб пришвидшити економічне зростання від 2-3% до 8%-10%, як заповідав великий українець Богдан Гаврилишин, нам потрібно поміняти структуру економіки - перестати бути сировинною економікою, на яку нас перетворюють. Треба змінити професію країни! Це абсолютно реально зробити! Але саме-собою нічого не відбудеться - так можна стати тільки сировинною колонією та позичальником. Стати виробником та заможним і впливовим гравцем на міжнародній арені можна тільки через цілеспрямовану економічну і промислову політику”, - наголосив Галасюк. ТОП-механізмами економічного розвитку голова Комітету ВР з питань промислової політики та підприємництва назвав: індустріальні парки, безкоштовне приєднання до інженерних мереж, експортно-кредитне агентство, "Купуй українське, плати українцям!", банк розвитку.

Автор освітньої платформи Edu Future, засновник міжнародного ліцею «Гранд», президент міжнародної корпорації «Гранд», к.е.н. Володимир Співаковський вважає, що економіка успішна тоді, коли вона має свої потужні глобальні кластери і мега-бренди. “Розроблена мною стратегія розвитку економіки України виглядає як формула 10*10*10. Це означає, що в нашій країні можуть виникнути так звані секторальні кластери, або, як я їх називаю, мега-бренди. Вважаю, що їм має бути близько 10. При цьому, кожен з таких мега-брендів має приносити близько 10 млрд доларів. Україні не вистачає амбіційних цілей - якщо їх поставити, то можна досягнути”. Ефективність такого підходу В.Співаковський підтвердив низкою реальних прикладів різних країн. Так, наприклад, Японія після Другої Світової війни сконцентрувала свої зусилля на двох мега-брендах - побутовій електроніці та автомобілебудуванні. Сінгапур 40 років тому обрав комп'ютерну індустрію та суднобудування. Серед "гарячої" десятки мега-брендів, запропонованих автором для України опинились: IT, продукти харчування, енергетика, авіа, космос та озброєння, "транспортний хаб", "гроші" (банківський сектор, інвестиції, фондовий ринок), машинобудування, туризм, і навіть "українська горілка".

Учасники конференції також почули рекомендації щодо вигідної для України економічної політики від директора «Агентства розвитку Дніпра», директора Інституту Олександра Поля, к.і.н. Володимира Панченка, секрети успішного бізнесу від голови венчурного фонду «Nextury Ventures» Іллі Лаурса, CEO UNIT Holdings Костянтина Євтушенка. Про принципи «полювання» на таланти аудиторія дізналась від директора департаменту цифрового банкінгу в «Райффайзен Банк Аваль» Олександра Кришталя, aдвоката, керуючого партнера та співзасновника АО Arzinger Тімура Бондарєва, керуючого партнера агентства цифрового маркетингу Aimbulance Романа Гавриша та HR- директора Coca-Cola HBC Ukraine & Moldova Наталії Пинті в рамках панелі під модеруванням виконавчого директора Київського міжнародного економічного форуму Юрія Пивоварова.

Секретним спікером з країни, де є Міністерство щастя, став колишній міністр освіти Бутану Тхакур Поудел.

Приємним завершенням пізнавального дня стала екскурсія інноваційним містечком UNIT.City з відвідуванням навчального центру UNIT.Factory та оголошення конкурсу економічних відео-презентацій від УАРК та КМЕФ (деталі).

Організатори висловлюють вдячність генеральним партнерам (Банк "Аркада", Райффайзен Банк Аваль, Група «Інтерпайп», юридична компанія Arzinger, WAAS, Coca-Cola) та медіа-партнерам Конференції (ICTV, День, Український тиждень, “Аргументы и факты в Украине”, Liga.net, NEWSONE TV, delo.ua, Бізнес.медіа, Апостроф, Інформатор, 8 канал, IDEALIST.media, Leadserhip Journey, Публичні люди, журнал «Економіст», Promum.

ФОТО

ВІДЕО