Науковці Кембридзького університету розробили інноваційний підхід до пошуку місць проживання їжаків за допомогою штучного інтелекту та супутникових даних. Оскільки самих їжаків складно побачити з орбіти, команда сфокусувалася на визначенні заростей ожини, які є типовим середовищем для цих тварин.
Про це розповідає Бізнес • Медіа
Як працює нова модель штучного інтелекту
Для аналізу використовували дані супутників Sentinel, які належать Європейському космічному агентству, поєднані з алгоритмами машинного навчання. Модель об’єднує логістичну регресію, класифікацію за методом найближчих сусідів і систему TESSERA для обробки супутникових знімків. Додатково враховувалися дані, які надали громадяни через платформу iNaturalist.
“За словами вчених, такий гібридний підхід дав змогу побудувати карту ймовірних місць проживання їжаків по всій Великій Британії”.
Польові випробування, проведені в Кембриджі, засвідчили, що модель надійно знаходить великі відкриті зарості ожини. Водночас дрібні кущі, що ростуть під деревами, фіксувалися менш точно через обмеження супутникової зйомки. Попри це, система вже показала свою ефективність, особливо в контексті моніторингу великих територій.
Перспективи застосування технології
Нова методика, навіть на ранній стадії, демонструє потенціал для масштабного моніторингу популяцій їжаків та інших вразливих видів. На відміну від традиційних нічних спостережень, які є трудомісткими, супутниковий аналіз дозволяє одночасно оцінювати великі площі. Це відкриває шлях до більш ефективних національних програм збереження природи.
Вчені зазначають, що наразі це лише доказ концепції, а сама модель ще не пройшла повну наукову рецензію. Проте команда планує розширювати тестування, зокрема впроваджувати систему активного навчання для польових умов з використанням мобільних пристроїв.
Експерти вважають, що розроблений підхід може бути корисним не лише для захисту їжаків. Подібні алгоритми здатні допомагати у моніторингу інвазивних рослин, сільськогосподарських шкідників або змін в екосистемах. Цей проєкт показує, як сучасні ШІ-інструменти доповнюють класичні методи збереження біорізноманіття.