Головна Новини Українські компанії в ЄС: Польща як міст до європейських ринків

Українські компанії в ЄС: Польща як міст до європейських ринків

Український бізнес активно розширює свою присутність у Європі, переорієнтуючись з обслуговування переважно мігрантів на місцевих жителів. Цей процес почався після вторгнення росії в Україну у 2022 році і продовжує розвиватись. Деякі компанії планують просуватися далі на захід Європи.

Про це розповідає Бізнес • Медіа

«Спочатку компанії розглядають Польщу як міст або трамплін для виходу на ринки Європейського Союзу», – зазначив перший віце-президент Польсько-української господарської палати Даріуш Шимчиха. За інформацією польських бізнес-асоціацій, у Польщі українці відкрили кожен десятий новий бізнес у 2024 році. Після війни кількість українців у Польщі зросла до понад 1,5 мільйона людей.

Успіхи українських бізнесів у Польщі

Серед компаній, що активно розвиваються, мережа “Lviv Croissants” під керівництвом Андрія Галицького відкрила 12 закладів у Польщі лише за два роки. У жовтні 2023 року компанія відкрила свій перший магазин у Чехії.

Інша відома мережа, “П’яна вишня”, заснована Андрієм Худо, вже має 15 закладів у Польщі та дев’яти інших країнах Балтії та Східної Європи. «Наша мета – залучити місцевих клієнтів», – зазначив Худо, додавши, що планує розширення в Німеччині, Швейцарії та Франції у 2025 році, а також перезапуск закладу в Лондоні.

Розширення на нові ринки

Ще один український ресторатор, Ольга Копилова, раніше не планувала виводити свій бренд “Черноморка” за межі України. Проте зараз її мережа вже має три заклади в Польщі та по два в Братиславі і Відні.

Сімейні програми від провайдера Megogo також сприяють розширенню на польському і румунському ринках. Польща стала другим найважливішим ринком для компанії завдяки цим програмам.

Крім того, польський ринок привабив таких українських гравців, як мережа кав’ярень Aroma Kava, яка з 2022 року відкрила 10 закладів у Польщі, та український виробник морозива “Три Медведя”, який придбав польську компанію Nordis.

Ці зміни відбулися через необхідність пошуку нових ринків збуту в умовах повномасштабної війни в Україні, що стало економічним переворотом для сусідніх країн і полегшило напруженість на ринку праці завдяки українським працівникам.