Регулирование рынка Форекс в Украине: диалог участников круглого стола

Несколько слов об авторах:

Автор статьи "Регулирование рынка Форекс..." — Владимир Ястребчак (В.Я.). В прошлом — преподаватель международного права в Киевском международном университете, ныне — практикующий юрист, эксперт в области финансового права. Ссылка на ФБ аккаунт.

Автор блога на Минфине — Игорь Сабадаха (И.С.), в прошлом — начальник инвестиционно-аналитического отдела интернет-брокера ТОВ "ФК "УКРАНЕТ", ныне — глава ГО Финансовая свобода. Ссылка на ФБ аккаунт.

И.С.

Нещодавно в солідному виданні business.ua вийшла цікава стаття з багатообіцяючою назвою «Регулирование рынка Форекс в Украине: вызовы, проблемы, пути решения». Безумовно, я радий тому, що тема, з якою я звертався до десятка профільних видань і не зміг безкоштовно надрукуватись, цікавить не тільки мене, а й інших небайдужих людей. Хотілося б, щоб таких небайдужих людей ставало ще більше і ми нарешті зрушили цю тему з місця і рушили у напрямку цивілізованих країн без лохотронів і ммсісов. Проте, читаючи статтю, я був дещо спантеличений її змістом і вирішив прокоментувати деякі речі зі своєї «колокольні», сподіваючись зробити свій маленький внесок в розвиток фінансової грамотності моїх співвітчизників. Та якщо хтось виправить і мене, буду тільки вдячний.

В.Я.

Форекс-деятельность, как бизнес для клиентов ритейла, стала возможна после развития интернет-систем и банковских услуг оплаты через клиент банк. Эта сфера бизнеса набирает все большие обороты начиная с 2000 года в Украине, Беларуси, Казахстане и России.

Однако даже 10 лет активности брокерских, дилинговых форекс-компаний не привлекли внимания государственных органов власти. Все изменилось в 2012-2014 году, когда под давлением конкуренции, финансового и банковского кризиса некоторые субъекты хозяйственной деятельности, в том числе и форекс-агентства, и платежные системы столкнулись с задолженностью значительных средств перед своими клиентами и даже неплатёжеспособностью.

И.С.

Перші форекс-кухні з'явились на території України в дев'яностих, одразу з початком розвитку мережі інтернет і функціонували у вигляді дилингових центрів, деякі з них отримували букмекерські ліцензії, як, наприклад, славнозвісний Фінмаркет. Тож історія форексу в Україні налічує вже років 20.

Невиплатами грошей своїм клієнтам форекс-компанії грішили ще з самого початку своєї діяльності, оскільки кожний виграш клієнта – це збиток ДЦ. Проте невелика кількість людей, які тоді були залучені в трейдінгу на форекс, та відсутність комунікації між трейдерами дозволяли форекс-кухням без проблем для іміджу «кидати» своїх клієнтів. І якось воно так собі і йшло, хтось відкривався, хтось закривався, але особливо гучними стали події минулого року, коли одразу «збанкрутіли» такі форекс-компанії, як MMSIC та Mill Trade і почалися проблеми з виплатами у компанії Forex Trend. І якщо проблеми останньої пов’язані з перерозподілом ринку форекс-послуг в Росії, то перші дві компанії «збанкрутіли», оскільки створювались саме з метою пограбувати своїх клієнтів. І банківська криза тут ні до чого.

Ще однією причиною проблем, які виникли у форекс-компаній на початку нинішнього року стало рекордне зміцнення швейцарського франку після рішення ЦБ Швейцарії відмовитись від штучного стримування курсу. Тоді масштабні збитки отримав прайм Boston Technologies, але це майже не торкнулося українського ринку.

В.Я.

В 2015 году возникла острая необходимость правового регулирования представителей рынка Форекс в Украине, формирования защиты интересов клиентов, а также гарантий для компаний, выступающих инвесторами в экономику Украины — форекс-агентствами.

И.С.

От тут якраз все навпаки. Необхідність врегулювання діяльності форекс-компаній пов’язана з захистом інтересів держави, оскільки ці форекс-агенції, як називає їх автор, є антиподами інвесторів в економіку України. Всі ці компанії зареєстровані в офшорах (одиниці з них на Кіпрі, але для української економіки від цього не легше) і свою діяльність ведуть в Україні посередництвом веб-ресурсу і якогось «консультаційного» або «навчального» центру. Прибуток таких компаній формується за рахунок втрачених клієнтських грошей, які залишаються на закордонних рахунках цих компаній. Цей прибуток не оподатковується в Україні. Більше того, з української економіки таким чином вимивається близько 200 млн. доларів щорічно, а це, вибачте, більше 4 мільярдів гривень. Виходить, що саме українська економіка і українські громадяни виступають інвесторами Кіпру і офшорів, і навіть не інвесторами, а спонсорами. Діяльність цих форекс-компаній в нинішньому вигляді несе тільки шкоду економіці і жодного позитиву від неї немає. Навіть десяток-другий робочих місць, які тут створені, не йдуть в жодне порівняння з об’ємом викачаних валютних ресурсів.

В.Я.

Для структурного подхода к определению сфер регулирования, компромиссного подхода, а также государственных гарантий необходимо определить некоторые вводные:

1. К какой деятельности относится форекс-деятельность?

2. Каков механизм сделок на Форексе?

3. С какой целью производится форекс-деятельность?

4. Каковы гарантии формирования прозрачного механизма защиты прав участников Форекса.

Учитывая остроту дискуссии, возникшей на украинском правовом поле, можно определить два подхода к определению объекта деятельности форекс-услуг.

Первая группа лиц, работающая в классическом поле финансовых услуг и на фондовом рынке определяет сделки на Форекс как «азартную игру – финансовый беттинг (ставки)». Вторая же группа, состоящая из участников рынка Форекс уверена, что сделки на Foreign Exchange являются «особым видом деятельности с деривативными продуктами».

И.С.

Термін «класичне поле фінансових послуг» є незрозумілим, оскільки припускає існування «некласичного поля», що є новацією. І європейське і українське законодавство визначають лише термін фінансова послуга, не поділяючи її на класичну і некласичну.

Теж саме і з терміном «особливий вид діяльності з деривативними продуктами». Розберемо його по частинах. «Особливий вид діяльності» передбачає, що така діяльність відрізняється від звичайної. У випадку деривативів звичайною діяльністю є купівля/продаж з метою отримання спекулятивного прибутку або хеджування ризиків. Тоді що є особливим видом діяльності, тим більше, коли мова йде про виключно спекулятивний ринок рітейлового форексу? Термін «деривативний продукт» майже не використовується на практиці, набагато частіше використовується термін «структурований продукт» — але до форексу він не має стосунку (хоча деякі форекс-компанії вже почали пропонувати фінансові продукти з такою назвою, проте інші за суттю). Структурований продукт – це сукупність декількох різних за типом і доходністю фінансових інструментів, як, наприклад, куплений опціон колл на ф’ючерс на фондовий індекс і папери з фіксованою доходністю у відповідній пропорції. Тож форекс можна розглядати чи не розглядати, як ринок фінансових інструментів, але як «особливу діяльність з деривативними продуктами» точно ні.

В.Я.

Для определения верного направления мышления нужно рассмотреть механизм совершения торгов на Форексе. Существуют А-система, и Б-система принятия форекс ордеров. А-система объединяет ритейлинговые ордера при помощи автоматизированной системы заказа (пул оперейтин систем)

И.С.

В професійному середовищі використовують терміни А Воок та В Воок, іноді з додаванням model.

Термін «рітейлінговий ордер» також є невідомим мені, він не використовується у фінансовій термінології, проте, очевидно, мається на увазі ордер клієнта рітейлового форекс-брокера.

В.Я.

...и с помощью дополнительных средств самой компании выводит их группами на межбанк.

И.С.

Щодо додаткових коштів компанії та міжбанку не буду коментувати. Про таке вже навіть початківцям на перших семінарах трейдерів не розказують, бо піймають на брехні.

В.Я.

Б-система предусматривает покупку ретейлингового ордера компанией за счет собственных средств.

И.С.

В Воок передбачає, що всі заявки клієнта виконуються виключно на сервері дилера. Звісно ніякої купівлі/продажу не відбувається, руху клієнтських коштів також не відбувається, аж до моменту їх виведення (якщо щось залишиться). На сервері форекс-дилера проходить виключно взаємозалік між дилером і клієнтом: виграв клієнт – дилер програв, і навпаки.

В.Я.

Дополнительную прибыль компания получает за счет вывода аккумулированных средств в открытый рынок Форекс. Происходит это при помощи собственных ордеров, не объединяя ордера клиентов, так как таковые уже были выкуплены.

И.С.

Совокупна валютна позиція дилера, який торгує проти своїх клієнтів, за певними алгоритмами хеджується на зовнішній системі, як правило у постачальника ліквідності, або прайм-брокера. Але це не відкритий ринок і додаткових прибутків дилер не отримує, а лише страхується від ризиків коливань цін проти його позиції.

В.Я.

В первом случае компания зарабатывает на спреде (проценте от выводимого ордера),

И.С.

Спред – це різниця між бідом і аском – найкращою ціною на купівлю і продаж, і вимірюється в пунктах, а не у відсотках.

В.Я.

во втором же случае — от собственных сделок, без участия сделок клиента.

И.С.

Тут потрібна окрема ремарка, оскільки дилер, працюючий за схемою В Воок, заробляє тоді, коли програє клієнт і втрачає тоді, коли клієнт виграє і виводить гроші. Тож форекс-дилер прямо і щиро зацікавлений в програші своїх клієнтів, оскільки зацікавлений у своїх доходах, в інакшому випадку це благодійна, а не комерційна організація.

В.Я.

Нужно подчеркнуть, что разграничение А и Б является условным, так как получения прибили дилинговой компании не лимитировано методами ее работы по отношению к клиенту – компания может выкупить ордер клиента самостоятельно или вывести его на рынок объединив в зависимости от собственных аналитических сводок и ощущения рынка, без влияния на исполнения ордера клиента. Ведь основная цель клиента — реализация своего ордера, а не форма его продажи.

И.С.

Вибачте, без коментарів(

В.Я.

Так и А-, и Б-компании принимают решения о том или ином ордере в зависимости от собственной политики и не ограничены работать только по А- или Б-системе. В любом случае – конечные средства клиента выводятся в рынок. С такой аргументацией сложно судить о том, что торговля на Форексе — «имитированная игра в торговлю». Необходимо рассмотреть также основное правило финансового беттинга – запрет ставок на нынешние показатели!

И.С.

У випадку В Воок навіть нема про що говорити, лише тільки якщо назвати сервер дилера ринком. Звісно ніхто і ніколи не визнавав це якимось позабіржовим ринком. У випадку ж з А Воок систему праймброкераі його ECN (Electronic Communication Network),де можуть бути виставлені ордери клієнтів і навіть кроссуватися, коли немає котирувань від постачальника ліквідності, лише умовно можна назвати ринком, хоча б тому, що ринок передбачає ринкове утворення ціни, а не диктування ціни ззовні. Детальніше в першій статті я вже описав це питання.

В.Я.

При финансовом беттинге можно сделать ставку только на будущее, а на Форексе можно сделать ордер в реальном времени при актуальной цене (реал тайм ордер), и не обязательно на будущее.

Исходя из этого, невозможно отнести торговлю на Форексе к финансовому беттингу или гемблингу.

И.С.

Ордер – це наказ здійснити операцію купівлі або продажу. Звісно, розраховуючи на якийсь майбутній розвиток подій – зріст, або падіння котирувань. Ознаки фінансового беттінгу я вже наводив, але наведу ще раз:

1. Здійснення угоди у грі або парі саме по собі не породжує прав і обов'язків його учасників та організатора.

2. Підставою участі в грі або парі є покладання однакового ризику настання несприятливої події на себе і контрагента.

3. В процесі гри або парі не створюється додана вартість.

4. Участь у грі або парі не приводить до оптимізації розподілу господарських, підприємницьких та комерційних ризиків між учасниками.

5. Мотивом участі в грі або парі є збагачення або задоволення особистих немайнових потреб.

6. Уособленість системи та платність доступу неї.

Всі ці ознаки безперечно підходять до дилерів, працюючих за схемою В Воок, тож це є саме фінансовий беттінг. У випадку з А Воок є ознаки ринку, але є й ознаки беттінгу.

В.Я.

При этом Форекс — суть торговля ордерными соединениями на конверсионо-арбитражных условиях (и покупка, и продажа) с использованием маржинальной прибыли – спекуляции. Это, исходя из реальности поступления средств на форекс-рынок в любом условии (А или Б), влияет на рынок, и не является виртуальной частью продукта интеллектуального клуба.

И.С.

Можливо пізніше в мене вистачить сил розібратися з цими фразеологічно-теоретично-потенційно-фінансовими зворотами!

В.Я.

Стоит подчеркнуть, что ЕС не имеет четкого структурного подхода к определению Форекса, как рынка торговли деривативами. Так как MiFID определил, что деривативы Своп и СВОТ не являются в понимании норм права — деривативами.

И.С.

Европейське законодавство чітко визначає, що можливо називати ринком фінансових інструментів і що може бути фінансовим інструментом. В Секції С Додатку 1 Директиви 2004/39/ЄС наведений перелік фінансових інструментів, серед яких є і своп. Але своп передбачає безпосередній обмін грошових коштів у вигляді поставки контрагенту проданої валюти і отримання купленої валюти. Відповідно своп до роздрібного форексу ніякого відношення не має, оскільки ніякої поставки ніякої валюти в результаті угоди не відбувається.

В.Я.

Впрочем, фючерсные деривативы соответствуют нормам торговли деривативами. В ЕС нет унифицированной нормы о том, что считать фючерсом – 24 часа, 48 или 5 дней. Так, ордера, которые переносятся на следующий день в Андорра-ла-Велья автоматически становятся фючерсными деривативами.

И.С.

Термін «ф’ючерсні деривативи» також є новим і міг би збагатити словник фінансових термінів, якби до нього додавалося б тлумачення.

Отже, дериватив – це похідний фінансовий інструмент, а ф’ючерс, це різновид похідних фінансових інструментів, основні ознаки якого строковість і наявність обов’язку сторін щодо базового активу. До того ж у ф’ючерса є дата експірації і методика визначення остаточної розрахункової ціни (у випадку розрахункового ф’ючерса). Відповідно віднесення валютних пар в системі форекс-дилера до ф’ючерсних контрактів за цими ознаками є не можливим.

В.Я.

Более того, такая автоматическая потенциальность переноса определяет любой ордер, как потенциально фьючерсно-диривативным. Механизм рынка Форекс это особый механизм потенциальной и реальной торговли фючерсными деривативами.

И.С.

«Потенційно ф’ючерсно-деривативний ордер» — ще один новий фінансовий термін, який не має тлумачення.

В.Я.

Соответственно, это особый вид инвестиционной или финансовой деятельности.

В современном мире существуют лишь 2 юрисдикции где Форекс не имеет правового регулирования – это карликовое государство Науру и островное государство в карибском бассейне Антигуа и Барбуда.

И.С.

Як мінімум можна додати всі країни пострадянського простору, за виключенням Росії, де після двох років митарств таки прийняли лобістський закон, яким прирівняли форекс-компанії до професійних учасників фондового ринку.

Але цей перелік країн набагато більший. Візьміть кількість країн в Світі, відніміть кількість країн ЄС, США, ще може мінус десять – приблизно дізнаєтесь, в скількох країнах роздрібний форекс не регулюється державою.

В.Я.

Во всех остальных юрисдикциях Форекс не приравнен к геймблингу или азартным играм исходя из механизма, объекта, способов и, в конечном итоге, цели – инвестирования для получения прибыли (а не ради духа азарта!).

И.С.

Азарт проявляється як збудження, пов'язане з очікуванням бажаного результату – саме так найкраще описується стан форекс-трейдера, відкрившого позицію на всі 25 доларів і очікуючого неймовірного прибутку). Але це вже інше питання, питання фінансової, і не тільки фінансової, грамотності населення і стану громадянського суспільства в цілому в країні з перехідною економікою.

В.Я.

Также нужно вспомнить тот факт, что в современной системе права Украины и РФ, права граждан защищены императивными нормами Конституционного права и международных договоров о правах человека. Это значит, что в роли специального механизма защиты граждан от недобросовестных или нарушающих законы участников рынка Форекс, должна выступить специальная система гарантий на основании общей системы права. К Форексу должны применяться такие же механизмы защиты как и к участникам финансового, фондового и банковского рынка, учитывая сферу и механизм деятельности, но ни в коем виде не вводя дополнительные ограничения, которые можно признать как дискриминацию участников рынка финансовых, банковских и инвестиционных услуг.

Необходимо определить и права самих форекс-агентств, выступающих в роли инвесторов в экономику Украины, как участников рынка с саморегулируемой системой. Если вопрос первый уже решен во множестве государств, где действует система лицензирования где есть защита вводимых гарантийных платежей, операционного капитала в качестве инвестиций, где реализовано разрешение формирования и сохранения обеспечительных минимумов в валютном эквиваленте, то вопрос права на участие в формировании прав участников такого рынка в Украине находится на этапе зарождения.

И.С.

Про інвесторів дивись коментар вище.

В.Я.

Модель саморегулируемой организации более неопознана нашим законодателем, нежели сама идея дерегуляции и либерализации рынка. Модель организации мониторинга участников рынков, рассматривающая заявления о нарушениях, применяющая санкции в виде штрафов и приостановления деятельности недобросовестных участников. В какой-то степени законодатель и специальные органы финансового и фондового мониторинга правы — полагаться на правоспособность судебной системы в Украине не могут даже государственные органы, и передача права равного участия и решения проблем самим участникам рынка кажется безумной. В современном понятии саморегулируемой организации отсутствует понятие “большого игрока”, “аффилированых лиц” (акторов, объединенных общими бизенс-моделями, участниками и интересами), “мошенничества большинства”, обмана и непринятия во внимания меньшинства. Законодателю следует принять во внимание, что исходя из международно-правовой сущности мультинационального бизнеса на рынке Форекс и особенностей совершения контрактов и места предоставления услуг (посредством сети Интернет с использованием клиринговой системы за пределами Украины) такая деятельность не обязательно должна подпадать под юрисдикцию Украины. Следовательно, должное добросовестное желание форекс-агентов, которое должно появится для участия в общей системе права Украины, для добровольного принятия условий рисков (политических), а также для произведения инвестиций в условиях нестабильной экономики.

И.С.

Доречи, щодо клірингу. Стаття 4 Розділу І Директиви 2004/39/ЄС встановлює умову для визнання деривативів, а саме проведення клірингу за розрахунками через визнані клірингові палати. У випадку ж з роздрібним форексом взаємозалік проходить в системі дилера, або прайм-брокера, що навряд-чи можна вважати визнаною кліринговою палатою.

В.Я.

Без гарантированных механизмов реального учета интересов участников рынка, без правовых гарантий, без стабильности экономики, украинская система лицензирования не станет конкурентно способной и коммерчески целесообразной для участников рынка. Участники рынка могут добровольно использовать систему коллизионного регулирования международного частного права для работы без участия в системе лицензирования, саморегулируемых организациях и произведения инвестиций на полных законных основаниях. Законодательство Украины будет к ним, в свою очередь, не применимо пока они не нарушат законы стран своей реальной регистрации и лицензирования.

Для правового поля необходимо выработать комплексный правовой подход который бы установил специальную систему регулирования торговли на особенных деривативных продуктах, с минимизацией государственного вмешательства на основании защиты прав граждан, гарантий инвестиций и участия в реально дееспособной и независимой от олигархических и политических кланов саморегулированой организации.

И.С.

Ця стаття — кладязь нових термінів.

В.Я.

И, к сожалению, сформировать данное правовое регулирование в условиях жесткой борьбы между финансовыми, фондовыми и банковскими учреждениями, заинтересоваными прежде всего в получении доступа к капиталам граждан Украины, будет нереально. “A cutthroаt competition”— первое, что приходит на ум, когда вспоминаешь условия рынка инвестиций, и самый реальный результат перераспределения рынка активов с учетом новых легальных игроков. Cutthroat!

И.С.

Зрозумів не одразу, але можливо це «Cut throat competition» — перерізати горло конкуренції?

Ріжемо горлянки, пані та панове!

Хоча, можливо, я цей заклик невірно зрозумів.