Міністерство юстиції України розпочало аналіз ситуації щодо відкриття справи про банкрутство акціонерного товариства «Сумське машиностроїтельне науково-виробниче об’єднання». Відомство зазначає, що механізм банкрутства не повинен використовуватися для уникнення або обходу санкцій, які накладені на власників компанії.
Про це розповідає Бізнес • Медіа
У повідомленні на сайті Міністерства юстиції підкреслюється, що проведення банкрутства не може порушувати санкційні обмеження. Як приклад, міністерство навело справу ТОВ «Калушський трубний завод», в якій суд визнала дії щодо штучного створення кредиторських вимог з метою виведення майна в інтересах осіб, що підпадають під санкції, незаконними.
Правова позиція судів
Судова практика встановила, що під час дії санкцій, які призводять до блокування активів, забороняється вчинення будь-яких дій (як з боку осіб під санкцією, так і з боку третіх осіб), що можуть зменшити обсяги активів таких осіб.
Міністерство юстиції також брало участь у розробці законопроекту, що передбачає кримінальну відповідальність за порушення та обхід санкцій. Прийняття цього законопроекту має на меті створення ефективного механізму для запобігання подібним спробам порушення санкцій та забезпечення невідворотності покарання для тих, хто намагається обійти ці обмеження.
Спеціалізація Сумського НПО
Сумське НПО, яке колись було відомим заводом ім. Фрунзе, наразі контролюється компанією Repenio Holding Limited, а реальним власником є російська група ГМС. Підприємство спеціалізується на виробництві обладнання для нафтової, газової, атомної та хімічної промисловості.
У 2023 році Міністерство юстиції України подало позов до Вищого антикорупційного суду з вимогою стягнення українських активів групи ГМС та її власників – Германа Цоя, Володимира Лук’яненка-старшого та Володимира Лук’яненка-молодшого. Суд 29 жовтня 2024 року дозволив конфіскацію Сумського НПО та інших компаній групи ГМС, і справа наразі перебуває на розгляді в апеляційній інстанції.