Президент США Дональд Трамп минулого тижня заявив про можливість запровадження додаткових санкцій щодо російської федерації, щоб посилити тиск на Москву та примусити її до припинення воєнних дій в Україні.
Про це розповідає Бізнес • Медіа
Позиція США щодо тиску на росію
Під час Ризької конференції 2025 року посол США в НАТО Метью Вітакер підкреслив, що Сполучені Штати мають у своєму розпорядженні ще чимало інструментів для впливу на росію з метою досягнення миру. За його словами, президент Трамп і надалі використовуватиме економічний тиск, зокрема такі заходи, як обмеження цін на російську нафту та газ. Вітакер також нагадав про вимогу США до європейських країн повністю відмовитися від закупівлі російських енергоносіїв.
“Трамп продовжить застосовувати важелі впливу на РФ, одним із яких є обмеження цін для російської нафти та газу. Вітакер також нагадав вимогу Трампа до Європи, яка повинна відмовитися від купівлі російських енергоносіїв”.
Міністр фінансів США Скотт Бессент додав, що найближчим часом очікується зниження обсягів імпорту російської нафти з боку Індії – це має відбутися протягом кількох тижнів або місяців.
Зростання імпорту енергоносіїв з росії у країнах ЄС
Попри загальну тенденцію до зменшення імпорту російських енергоносіїв, низка країн Європейського Союзу у 2025 році все ж нарощує закупівлі. За підрахунками експертів, за вісім місяців поточного року ЄС сукупно зменшив імпорт російських енергоносіїв на 20%, до 11 млрд євро, порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас сім країн, серед яких присутні й ті, що надають підтримку Україні, збільшили обсяги закупівель.
Зокрема, Франція витратила 2,2 млрд євро на закупівлю російського зрідженого природного газу (ЗПГ), що на 40% більше, ніж торік. Витрати Нідерландів сягнули майже 0,5 млрд євро (+72%). Угорщина збільшила імпорт нафти на 11% і разом зі Словаччиною сплатила за неї 5 млрд євро. У Бельгії закупівлі російського ЗПГ зросли на 3%, у Хорватії – на 55%, у Румунії – на 57%, а в Португалії – на 157%. Варто зазначити, що Португалія раніше практично не імпортувала російські енергоносії.
Порівняно з довоєнним 2021 роком, Європа значно скоротила свою залежність від російського викопного палива – на 90%. Тоді ЄС імпортував його на суму 133 млрд євро. Однак, навіть за умов війни, загальна сума закупівель енергоносіїв у росії від початку широкомасштабного вторгнення вже перевищила 213 млрд євро, тоді як обсяг допомоги Україні за цей період склав 167 млрд євро.
Тим часом Сербія, яка є кандидатом на вступ до ЄС, висловила розчарування через пропозицію росії щодо короткострокової газової угоди, що діятиме лише до кінця поточного року. Сербія прагнула укласти довгостроковий, трирічний контракт.