Європейські країни продовжують обговорювати шляхи фінансової підтримки українського оборонно-промислового комплексу через механізм SAFE, однак поки не змогли досягти єдності щодо надання значного репараційного кредиту для України.
Про це розповідає Бізнес • Медіа
Позиції країн ЄС щодо кредитної програми SAFE
Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс під час Berlin Global Dialogue закликав держави ЄС спрямувати частину коштів із кредитної програми SAFE, обсяг якої становить 150 млрд євро, на потреби української оборонної промисловості. Ряд європейських країн вже підтвердили свою готовність підтримувати Київ у межах цієї ініціативи, використовуючи відповідні кредити.
Водночас у Європейському Союзі не дійшли згоди щодо іншого масштабного фінансового інструменту – репараційного кредиту на суму 140 млрд євро, який планували забезпечити коштами від заморожених російських активів. Зокрема, прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер виступив проти цієї ініціативи під час засідання Ради ЄС, оскільки значна частина цих активів зосереджена у Брюсселі, і країна побоюється можливих відповідних кроків з боку російської федерації.
«ЄС ще не готовий зробити безпрецедентний крок для використання заморожених активів РФ, адже для цього треба виконати велику роботу, аби мінімізувати правові ризики», – наголосила колишня глава МЗС Бельгії Хаджа Лахбіб.
Можливі рішення та подальші кроки ЄС
У Єврокомісії заявили, що працюють над шляхами подолання бельгійських застережень, проте консенсусу поки не досягнуто. Зі свого боку, прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен, яка наразі головує в ЄС, висловила підтримку ідеї репараційного кредиту та висловила сподівання, що рішення щодо цього буде ухвалене вже у грудні цього року.
Європейська комісія також запевнила, що ЄС планує забезпечити фінансові потреби України на 2026-2027 роки, розробляючи нові механізми для використання заморожених активів рф. Варто зазначити, що з початку повномасштабної війни партнери з Євросоюзу вже надали Україні фінансову допомогу на суму 177,5 млрд євро.