Протягом останнього десятиліття соціальні онлайн мережі стали невід’ємною частиною існування людства. Сьогодні значна доля нашої життєвої активності перенесена у віртуальний простір.
З моменту виникнення першої публічної соціальної мережі (1995 р, «Classmate», розробник Ренді Конрадс) пройшло понад двадцять років. За цей час ми встигли перенести у віртуальні мережі свій бізнес, особисті стосунки, навчання, дозвілля, ведення військових дій, політику, мистецтво. І це тільки початок. Поступово розвиваючись, технологія web 1.0, 2.0, 3.0 перенесли нас з постмодерністського (в гуманітарному плані) та постіндустріального (в плані технологій) часу у епоху раннього діджитал.
Цифрові мережеві технології значною мірою змінили кількісні і певною мірою якісні характеристики соціальних комунікацій, що є головним двигуном будь якого суспільства. Сьогодні ми можемо швидше, дальше та більше передавати інформаційні повідомлення, втім поступово втрачаємо навички міжособистісної комунікації. Активно й іноді доволі відверто спілкуючись на мережевих майданчиках, ми можемо втрачати інтерес до реального спілкування в офлайн форматі.
Не секрет, що лікарі вже б’ють на сполох щодо зростання рівня інтернет-залежності й визначають нові типи психічних захворювань, як от «синдром Елізабет» (активна користувачка соцмереж вкоротила собі віку, не отримав жодного лайку під одним з своїх постів). З часом соціальні зміни обов’язково приведуть до змін людської фізіології – мала рухливість, атавізація певних функцій нашого організму тощо.
Сьогодні людство стоїть на порозі нового етапу розвитку мережевих онлайн технологій – web 4.0. Головною сутністю останнього є використання у мережевому онлайн просторі принципів штучного інтелекту. Це означає, що програмне забезпечення візьме на себе управління комунікаціями на тактичному рівні – створення та розповсюдження контенту, моніторинг, цільовий пошук інформації та інші функції, що позбавлять людину необхідності виконувати певні рутинні дії. За людиною залишиться завдання визначать стратегічні питання комунікаційних процесів – обирати тематику та зміст контенту, цільові групи та мету комунікаційних процесів.
Цікава перспектива. Можливо, дещо небезпечна, бо web 4.0 наближує нас до того моменту, коли може відбутися «бунт машин» в дусі голівудських трілерів («Термінатор», «Особлива думка» та ін.).
Отже, щоб зрозуміти, чи боятися нам сучасних інновацій, чи, навпаки, радіти, спробуємо розібратися, що являють собою сучасні мережеві онлайн технології, які діють на межі форматів web 3.0 та web 4.0.
Перш за все маємо визначити три складові компоненти зазначеної системи: це хай-тек, хай-х’юм та хай-сенсоро технології.
Хай-тек – сучасні високі технології цифрових комунікацій, що в основі мають системи телебачення, радіо, Інтернет, месенджерів, стільникової, супутникової та інших видів сучасного зв’язку та базуються на таких гаджетах, як стаціонарні комп’ютерні пристрої, планшети, смартфони, пристрої індивідуального та групового зв’язку.
Хай-х’юм – сучасні високі соціально-гуманітарні технології створення, зберігання, розповсюдження та пошуку інформації. До них відноситься SMM, SEO, таргетинг, контекстна реклама, медіа-віруси та ін.
Хай-сенсоро - сучасні високі психотехнології, що дають можливість регулювати та керувати соціальними комунікаційними процесами на рівні соціальних груп та окремих індивідуумів. Типовими в цьому аспекті є соціальна психологія (взаємовідносини в соціумі), прикладний психоаналіз (вплив символьно-образних елементів на свідомість людини) та НЛП (психо-маніпулятивні інструменти).
В структурі представленої моделі існують елементи, що мають ознаки двох аспектів. Це системи підтримки прийняття управлінський рішень (СППУР) та системи штучного інтелекту. Вони мають характерні ознаки хай-тек та хай-х’юм.
Представлена модель сучасної мережевої комунікації є складною системою, що поєднує в собі програмно-апаратне устаткування, яке підтримує процеси передання даних та низку прийомів і засобів, за допомогою яких регулюються зазначені процеси. Ця модель постійно вдосконалюється та ускладнюється новими хай-тек, хай-х’юм та хай-сенсоро технологіями.
Вже сьогодні ми можемо відчути переваги таких програм як «Розумний будинок» (автоматичне або дистанційне регулювання постачання світла, тепла, води, охорона та ін.), «Електронні гроші» (картки, системи переказів, вкладання коштів та ін.), GPS-навігатори (автоматичні маршрутизатори) та інші корисні на побутовому та професійному рівні речі, що є прототипами майбутньої системи Web 4.0.
В найближчій перспективі нас чекають великі зміни, що обов’язково позначаться на якості нашого життя, в тому числі, і на веденні бізнесу. І лише від нас залежить, як ми використаємо ці зміни.
