Юрист, эксперт Центра социальных и трудовых исследований

Учора о 19.00 Всесвітній банк опублікував довгоочікуване дослідження Doing Business-2017, підготовлене за результатом огляду реформ за перше півріччя 2016 року. Чому важливо звернути увагу на час? Тому що до публікації Президент України встиг «проанонсувати» у Twitter головні висновки дослідження: «У оновленому рейтингу Doing business Україна буде на 80 місці. Найбільший крок вперед – у сфері оподаткування». Звучить смішно, адже наша держава якраз зробила крок у зворотному боці. У категорії оподаткування Україна опустилася з 83 на 84 місце.

 


Проте було досягнуто інший показник, наближення до якого глава держави оголосив пріоритетом. Ще 7 серпня ц.р. Петро Порошенко запропонував індонезійському бізнесу інвестувати в Україну, де є «дешева і дуже кваліфікована робоча сила». Згідно дослідження ринку праці, мінімальна зарплата некваліфікованого робітника в Україні впала на 30%: зі $119 до $83,5. Цей показник найнижчий в Європі та близький до Центральної Африканської Республіки. Розрив з найбагатшою Норвегією у минулому році складав 31 раз, а нині — 42 рази. За таких умов ні про яку стабільність економіки і тим паче її розвиток не може йти мови через низьку купівельну спроможність. Цікаво, що гнучкість ринку праці або вартість робочої сили вже кілька років не впливає на місце країни у рейтингу. Та здається, що наші чиновники вперто намагались стримувати ріст зарплат, заохочуючи у такий спосіб інвесторів.

Світові ділові кола свою думку висловили: після безпрецедентних реформ Україна піднялась лише на 3 сходинки. Чи далекі ці оцінки від відчуття українських підприємців? Мабуть, ні. Головний успіх — у категорії «Захист міноритарних інвесторів» (+31 позиція і 70-те місце у світі). Черговий рік Україна отримує високу оцінку у створенні нових підприємств, посівши 20 місце. Слід зазначити, що дерегуляція у сфері реєстраційних процедур створила загрози для захищеності права власності. На це вказують консультанти бізнесу. Легкість відкриття нових підприємств створює ризики зловживань (перереєстрація для уникнення відповідальності). До того ж є питанням економічної продуктивності: створюються переважно малі підприємства у низько-технологічних галузях типу торгівлі та сфери послуг.

Звичайно, можуть бути сумніви у методології: виходить, що безпрецедентне зменшення ЄСВ (на 40%) не відбилось на легкості оподаткування. Але Уряд і Президент неодноразово підкреслювали, що найбільше довіряють саме цьому мірилу реформ.

Неоліберальні реформатори останні роки мали повну свободу у зменшенні державного впливу на економіку. Українцям витерпіли чимало втрат, щоб бізнес почував себе комфортно. Але поки сподівання не виправдались. Не виключено, що провали влада використає для виправдання ще більш радикальних змін: скасувати окремі податки чи зняти обмеження на приватизацію стратегічних підприємств. Однак логіка підказує необхідність інших підходів.

Такі економісти, як Ерік Райнерт, підкреслюють необхідність підтримки державою економіки через протекціоністську політику та доступ до кредитів. Потрібна не бездумна дерегуляція, а більш якісна регуляція в інтересах суспільства та споживачів. Підвищення зарплат змусить витрачати працівників на свої потреби більше і це не вдарить по рівню зайнятості. Такі аргументи наводять американські дослідники, зокрема, Джозеф Стігліц. Цікаво і те, що серед топ-реформаторів було названо Білорусь, що посіла 37 місце, а Норвегія вийшла на 6 місце рейтингу Doing Business-2017. Тобто більш регульовані економіки не лише забезпечують вищі соцстандарти, а є більш привабливими для інвесторів. Цікаво, чи стане цей факт помітним для нашої влади.
«Купуй українське» — звідки шквал емоцій? 17 ноября - онлайн-конференция SMM Day! Как превратить соцсети в неиссякаемый источник лидов? Владимир Семенишин: инновации становятся ключевым стратегическим драйвером