Старший юрист CMS Cameron McKenna

«Жити по-новому» обіцяла нам влада і як виконання обіцянок зробила українцям новорічний подарунок та вдвічі підвищила з 1 січня 2017 року розмір мінімальної заробітної плати, встановивши його на рівні 3 200 грн., що з офіційним курсом долара станом на 01 січня 2017 склало приблизно 120$. Крок резонансний, але у світлі величезної девальвації гривні ще у 2014-2015 рр., не надто в ногу з часом.

Українці раділи, роботодавці підраховували додаткові витрати на фонд оплати праці, а Україна тим часом піднялася в рейтингу країн світу за розміром мінімальної зарплати і посіла «почесне» місце десь між Сенегалом та Буркіна-Фасо. Чим насправді обернеться таке підвищення мінімальної зарплати для працівників та роботодавців? Спробуємо з’ясувати.

Щодо працівників, то зважаючи на те, що левова частка людей, офіційно працевлаштованих в Україні у приватному секторі, знову ж таки «офіційно» отримує саме мінімальну заробітну плату, результатом буде підвищення тієї самої «офіційної» частини платні. Чи вплине це на збільшення їх реальних доходів, залишається сумнівним.

Разом зі збільшенням мінімального розміру заробітної плати, значно розширено базу розрахунку заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру. Раніше до складу мінімальної заробітної плати не входили жодні доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати (тобто, фактично, враховувався лише посадовий оклад). Тепер же при розрахунку мінімальної зарплати береться до уваги не лише посадовий оклад працівника, а й будь-які премії та доплати, окрім доплати за роботу в несприятливих умовах праці і підвищеного ризику для здоров'я, за роботу в нічний і надурочний час, роз'їзний характер праці, премії до святкових та ювілейних дат. То ж для працівників, які досить часто отримують різноманітні доплати до основного окладу (а це в першу чергу ті, що працюють у бюджетній сфері), таке нове правило може означати зниження рівня різноманітних доплат з тим, що сумарна платня, знову ж таки, може суттєво не змінитися.

Становище роботодавців у зв’язку із прийнятими змінами щодо підвищення мінімальної заробітної плати видається ще менш райдужним. Адже намір нібито збільшити рівень добробуту працівників скоріш за все приховує іншу мету, а саме збільшення надходжень до бюджету, зокрема від сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску, при цьому тягар сплати останнього покладається на роботодавців.

З одного боку приватним підприємствам, на відміну від підприємств державного сектору економіки, для яких в держбюджет нібито було закладено кошти на виплату підвищеної зарплати, доведеться самостійно вишукувати резерви для сплати зарплати працівникам відповідно до нових вимог законодавства. Якщо матеріальних ресурсів для підвищення в два рази мінімального розміру заробітної плати працівників підприємства не знайдуть, реструктуризація відносин з персоналом шляхом скорочення чи переведення на неповний робочий день неминуча.

Очікується, що такі додаткові кошти підприємствами будуть все ж таки знайдені, і, як наслідок, запроваджені зміни призведуть до легалізації відносин у сфері зайнятості та оплати праці і виведуть з «тіні» зарплати «в конвертах». Якщо ж «дива» не станеться, на роботодавців чекають перевірки та величезні штрафи. Наприклад, допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час або виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків каратиметься штрафом у розмірі 96 000 гривень за кожного працівника, щодо якого скоєно таке порушення. За недопущення перевірки щодо вищезазначених питань доведеться сплатити штраф у розмірі 320 000 гривень, а щодо інших питань дотримання трудового законодавства – 9 600 гривень (питання, яким чином має встановлюватися предмет перевірки поки що залишається відкритим).

З новими штрафами, звичайно, очікується збільшення кількості перевірок з питань дотримання трудового законодавства. Цікаво, що мораторій на проведення планових перевірок певними державними органами, який діє в Україні у 2017 році, на перевірки щодо дотримання трудового законодавства не поширюється. Окрім цього, збільшено кількість органів, які такі перевірки можуть здійснювати: «компанію» Державній службі питань праці та Державній фіскальній службі (останній – щодо податкових питань) в проведенні таких перевірок тепер складуть також органи місцевого самоврядування. Таке нововведення аргументовано тим, що органи місцевого самоврядування повинні бути краще обізнані про стан дотримання законодавства про працю на відповідній території, ніж управління Держпраці.

Наразі Держпраці було розроблено проект порядку здійснення перевірок за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, яким планується розширити права контролюючих органів щодо проведення таких перевірок. Такі права зокрема включатимуть право безперешкодно, без попереднього повідомлення та в будь-яку годину доби здійснювати інспекційні відвідування, ознайомлюватися з будь-якими документами, ведення яких передбачено законодавством про працю та зайнятість населення, фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо, фото- та відеотехніки тощо. Для допуску для проведення перевірки інспектору праці достатньо буде пред’явити лише його посвідчення.

Зважаючи на все це, хочеться сподіватися, що попри потенційні труднощі та ризики, прийняті зміни до законодавства все ж таки досягнуть своєї мети, а саме підвищать рівень заробітної плати та сприятимуть детінізації доходів від трудової діяльності шляхом запровадження ефективного контролю за своєчасною і не нижче визначеного державою мінімального розміру оплати праці. Поживемо – побачимо.


Автори

Наталія Наконечна, старший юрист CMS Cameron McKenna
Олена Басанська, юрист CMS Cameron McKenna

«Купуй українське» — звідки шквал емоцій? 17 ноября - онлайн-конференция SMM Day! Как превратить соцсети в неиссякаемый источник лидов? Владимир Семенишин: инновации становятся ключевым стратегическим драйвером