партнер по развитию бизнеса IT-Enterprise

Як закупки підтверджують відродження української економіки

Український ВВП оговтується від кризи та відновлює зростання. Державна служба статистики повідомила про зростання в другому кварталі по відношенню до попереднього на 0,6 відсотка, Bloomberg пише про приріст на 1,3%. Про те, що ми минули “дно” і вже йдемо на зріст, говорять і жваві закупівлі, які ми спостерігаємо на комерційних та державних майданчиках онлайн-торгів.

Українська економіка повернулася до темпів зростання 2013 року - тобто, найважчого року як з військово-політичної, так і з економічної точок зору.

Технічно Україна вийшла з рецесії у третьому кварталі минулого року, але тільки зараз ми можемо говорити не просто про “дно”, але і можливість “відштовхнутися від нього”. Позитивні тенденції потрібні не тільки для макроекономічної стабілізації, але і для стабілізації гривні, ведення перемовин із зовнішніми кредиторами та інвесторами - але чи достатні для цього 1,3%? У порівнянні із іншими пострадянськими країнами Україна до цього часу виглядає скромно. Із набуттям незалежності Україна стартувала із потенціалом другим після Росії у СРСР, але через засилля корупції, відсутності підприємницької культури та зав’язці на спільні із іншими республіками виробничі цикли втратила свої позиції.


Що змінилося сьогодні і чому навіть слабкі 1,3% мають нас радувати

Сьогодні на відміну від попередніх періодів, маленьке зростання є потужним сигналом, адже якщо раніше ми трималися лише на потенціалі, закладеному ще в радянські часи, та багатим сировинним ресурсам, то тепер маємо системні зміни: еволюція бізнесу, зміни у державній системі та крок на зустріч постіндустріальному світові.

Що рухає економіку?

На зміну сировині та екстенсивному веденню господарства драйверами економіки стали будівництво, торгівля та IT. За даними консалтингової компанії Urban Experts у 2015 році в Києві загальний обсяг інвестицій у житлову нерухомість сягнув 1,5 млрд доларів, причому обсяги квадратних метрів зданих в експлуатацію зрівнялися із аналогічними показниками докризового 2008.

Аналізуючи зведені дані онлайн торгового майданчика SmartTender, можемо констатувати високі темпи закупівель у будівельній галузі - перш за все в Києві та Київській області. Однак, і регіони активно вкладають у “бетон та скло” - Тернопільська область розширює житлові площі, Львівська - відкриває нові публічні зони, торгово-розважальні центри, рекреаційні та інфраструктурні проекти розробляються на Одещині.

Якщо в попередні роки закупівлі на онлайн-майданчику здійснювали здебільшого великі підприємства, то сьогодні бачимо активізацію малих та середніх - що також є важливим сигналом “виживання бізнесу”. Очевидно, що якщо підприємства всіх масштабів починають активно закуповувати компоненти, сировину, послуги - значить вони планують виробляти і розраховують на купівельну спроможність як всередині країни, так і ззовні. Однак, є й інший бік цієї монети - будівництво вийшло на передній план, як альтернатива мікроінвестиціям, які фактично неможливі у країни без системи банківського кредитування. В цій галузі сьогодні спостерігається висока конкуренція, це помітно і в щоденних аукціонах, і чисельні постачальники жаліються на меньш вигідні для себе умови.

Другим драйвером Bloomberg називає торгівлю. Перші результати дала і Угода про Асоціацію між Україною та ЄС, і опосередковано - девальвація національної валюти, що дала додаткові конкурентні переваги на світових ринках. Окрім цього, український ринок не є наповненим, слабкими залишаються економічні зв’язки між регіонами, низьким є рівень споживання (навіть за умов негативної демографії продовжують зростати міста та є додаткові можливості для імміграції в Україну). Відповідаючи викликам ринку, виробники більше уваги приділяють маркетинговій складовій, міжнародним вимогам та стандартам. Біда лише, що найкращий товар найчастіше відправляється закордон, а менш якісний та дешевший – реалізується в Україні.

Падіння гривні та певні протекціоністські заходи з боку українського керівництва призвели до того, що серед постачальників ми бачимо все більше власне українських виробників. Значно знизилася присутність російського виробника, причому не тільки із офісом в Москві, але і у якості дочірніх компаній.

Рітейл, роздрібна торгівля також переживає трансформаційні часи - з’являється більше “торгових хабів”, які оптимізують витрати завдяки розумнішій логістиці. Про необхідність відновлення залізничного полотна, автомобільних доріг, побудови легкодоступних та сучасних складських приміщень говорять всі, але небагато хто щось робить.Тим не менш, якщо аналізувати систему ще й з точки зору організації виробництва та логіки ERP-систем, то оптимізація логістики та транспортних витрат, найчастіше – це не стільки питання hard-ресурсів (складів, доріг, приміщень), але й soft-skills – уміння отримати максимальний зиск із мінімальних ресурсів, на 100% використовувати кожну робочу хвилину. В умовах кризи і тим паче на шляху виходу з неї виживає лиш той бізнес, який вміє трансформувати себе та знаходити неординарні, але часом прості рішення.


Prozzora система

З 1 серпня всі державні установи та підприємства здійснюють закупівлі винятково через торговий майданчик Prozzorro. Чому це важливо, здається, розуміють всі – у нас з’явився шанс подолати корупцію в системі державних закупівель, зробити її економічнішою та вигіднішою для кінцевого споживача.
Однак, бюрократична система не починається і не закінчується на закупівлях – і для того, щоб прозорість давала максимальний результат – законам відкритості має підкорятися все.

Впроваджуючи IT-Enterprise ми починаємо із комплексного підходу – запускаємо ERP-систему на великих підприємствах, покроково “реформуємо” кожен відділ, кожен процес, пов’язаний із виробництвом – планування, технічна підготовка виробництва, облік матеріальних потоків у виробництві, продажі, закупівлі, управлінська звітність, – в цій комплексній складній системі тендерні процедури є лише маленьким елементом. Вже пізніше нам стало очевидно, що наші клієнти, не тільки гіганти української індустрії, потребують простого інструменту для прозорих та конкурентних закупівель – тому і був створений SmartTender.biz. Це саме відбувається із Prozzoro – тільки від зворотнього. Реформа рухається індуктивно, а не дедуктивно. Від частного до загального – від одного елементу організації раціональних управлінських процесів до оновлення всієї системи.

При всіх викликах – Prozorro спрацює. По-перше – цього зажадала не тільки і не стільки влада, скільки бізнес і громадський сектор. По-друге, нам все ж таки вдалося максимально привернути увагу до прозорих закупівель, щоб їх можна було просто “закрити” – надто великі надії, натхнення та трудові ресурси були вкладені.


Український софт

ІТ створило вже більше 100 000 робочих місць в Україні. Важко вирахувати обсяги аутсорсу, але згідно з даними IAOP (International Association of Outsourcing Professionals), кожна десята компанія із ТОР-100 поставчальників ІТ-аутсорсу має представництво в Україні. А у 2016 ми стали світовими лідерами за постачанням аутсорсингових послуг за версією IT Outsoursing News.

Зростання нашого ІТ-потенціалу, вихід його на щабель бюджетоформуючої галузі – безперечно є ознакою “осучаснення” України. Марксисти намагалися перестрибнути через капіталізм і перенести всю Російську імперію в комунізм, після 1991 нам дуже хотілося із індустріальної країни одразу стали постіндустріальною – із перевагою сфери послуг та інформаційних технологій. Через 25 років ми маємо шанс еволюціонувати – і йти в ногу з часом, вже нікого не наздоганяючи. Про що треба замислитися в цих умовах? Успіх нашого аутсорсу не тільки у талантах, але і у:

· сприятливих податкових умовах для ІТ-сектору (хоча у Румунії навіть не 5% податок, а у окремих випадках 0%);

· у відносно недорогій робочій силі;

Найбільш обережно треба ставитися до аутсорсу з тієї точки зору, що це знову може обернутися “сировиною” – найціннішим буде не просто розробляти щось для закордонних компаній, але створювати довершений продукт в Україні.
«Купуй українське» — звідки шквал емоцій? 17 ноября - онлайн-конференция SMM Day! Как превратить соцсети в неиссякаемый источник лидов? Владимир Семенишин: инновации становятся ключевым стратегическим драйвером