Греція та Мальта виступили проти запровадження нових санкцій Європейського Союзу, які передбачають заміну цінових обмежень на російську нафту повною забороною на надання послуг, потрібних для транспортування цього пального. Така пропозиція є частиною 20-го санкційного пакету проти російської федерації. Головною причиною спротиву з боку цих країн є побоювання щодо впливу нових обмежень на європейську судноплавну індустрію та можливого зростання цін на енергоресурси.
Про це розповідає Бізнес • Медіа
Опір нафтовим санкціям та роль Греції й Мальти
Зазначимо, що грецькі та мальтійські компанії традиційно займають значну частку у перевезеннях російської нафти. Обидві країни вже раніше блокували спроби знизити встановлену стелю цін на російську нафтову сировину, відстоюючи інтереси власних судноплавних компаній. Європейський Союз прагне досягти остаточного погодження нового санкційного пакету до кінця лютого.
Можливі нові обмеження для третіх країн і посилення контролю
Речниця Європейської комісії Паула Пінью наголосила, що серед заходів розглядається повна заборона надання послуг для російських танкерів у співпраці з країнами G7. Це має зробити існуючі санкції проти москви ще ефективнішими. За словами Пінью, ЄС вже переглянув свою оцінку ризиків для стабільності нафтового ринку, пов’язаних із цими змінами. Водночас, вперше блок планує запровадити обмеження для портів у третіх країнах, зокрема у Грузії та Індонезії, через причетність до операцій з російською нафтою. У разі схвалення такої ініціативи, європейським компаніям та громадянам буде заборонено співпрацю з цими портами.
“Згідно з розслідуванням iFact, у 2024-2026 роках у порти Грузії заходили 19 суден, які можуть належати до російського тіньового флоту”.