Аналітики оприлюднили новий глобальний рейтинг впровадження криптоактивів, що охоплює 79 країн і територій у 2025 році. Рейтинг демонструє, які юрисдикції формують ядро сучасної криптоекономіки та виділяються за рівнем інтеграції цифрових активів у фінансову систему.
Про це розповідає Бізнес • Медіа
Країни-лідери та особливості впровадження криптоактивів
Згідно з даними звіту World Crypto Rankings, підготовленого DL Research спільно з біржею Bybit, у дослідженні враховано 28 ключових метрик і 92 набори даних. Експерти проаналізували рівень роздрібного використання, інституційну готовність, регуляторну політику та розвиток ончейн-інфраструктури. Такий комплексний підхід дозволяє не лише оцінити масштаби ринку, а й визначити стійкість криптоекосистем у різних країнах.
Перше місце у рейтингу посів Сінгапур, де цифрові активи глибоко інтегровані у фінансову систему через прозоре ліцензування та довіру суспільства. Другу сходинку зайняли США, які використовують переваги інституційного капіталу, схвалення ETF та домінують у сегментах DeFi і централізованої торгівлі. До п’ятірки лідерів також увійшли Литва, Швейцарія та ОАЕ — кожна з цих країн розвиває власний шлях впровадження криптоактивів.
Україна у 2025 році посіла 13-те місце у цьому рейтингу, випередивши такі розвинені країни, як Велика Британія, Австрія і Польща. Звіт наголошує, що високий рівень впровадження криптовалют залежить передусім від ефективності регуляторних механізмів та зрілості фінансових інститутів, а не лише від обсягів економіки країни. Європейські та азійські фінансові центри продовжують демонструвати сталий розвиток завдяки чітким правилам та орієнтації на міжнародний ринок.
“Світове впровадження криптовалют дедалі виразніше визначається не окремими показниками, а поєднанням регулювання, інфраструктури та реального використання”.
Стейблкоїни, токенізація та ончейн-зарплати — нові драйвери ринку
Окрему увагу автори дослідження приділили стейблкоїнам, які стали наймасовішим криптопродуктом у світі. Вони використовуються для міжнародних платежів, грошових переказів, роботи з DeFi та захисту від валютної волатильності. Все більше країн розглядають запуск стейблкоїнів у національних валютах як інструмент посилення фінансового суверенітету.
Україна стала світовим лідером за співвідношенням обсягу операцій зі стейблкоїнами до ВВП, випередивши Нігерію та Грузію. Це свідчить про високу практичну цінність таких активів саме для української економіки — передусім у сфері переказів, заощаджень та транскордонних розрахунків.
Паралельно зростає і ринок токенізованих реальних активів (RWA): з початку року їхня ончейн-вартість збільшилася більш ніж на 60%. Це означає перехід від пілотних рішень до системної інтеграції блокчейн-технологій у ринки капіталу. Найбільші переваги тут отримують країни з розвиненою інституційною базою та сучасним правовим регулюванням.
Серед стійких трендів — зростання ончейн-зарплат: частка фахівців, які отримують дохід у криптовалюті, зросла більш ніж утричі, причому переважно у стейблкоїнах. Це дозволяє скоротити витрати на транскордонні розрахунки та робить криптовалюту невід’ємною частиною щоденного фінансового життя.
Аналітики прогнозують, що до 2026 року держави з чітким регуляторним підходом та підтримуючою інфраструктурою отримають довгострокову перевагу. Водночас надмірно обережна політика може обернутися відтоком капіталу, талантів та інновацій у більш гнучкі юрисдикції.