Нацбанк знизив облікову ставку до 16,5% - втретє за останні три місяці. Зниження відбулось навіть дещо суттєвіше, ніж очікували: дехто прогнозував, що НБУ втретє відмінусує на 1%, але регулятор «розщедрився» і знизив ставку аж на 1,5%.
Однак, навіть якщо зниження відбувається в межах 1-1,5% можна говорити про позитивну тенденцію в діях НБУ. А от чи розглядати зниження облікової ставки просто як позитивний сигнал для економіки, чи бізнес отримає практичний позитивний ефект? Ситуацію БІЗНЕСу коментують експерт банківського ринку Ігор Шевченко та заступник голови правління «Сітібанку» Владислав Сочинський.
Сигнал в цілому позитивний...
Владислав Сочинський, заступник голови правління Сітібанку:
«Сьогодні Нацбанк через всі свої засоби комунікації говорить про те, що країна вже рухається до процесної політики – тобто активного використання і таргетування рівня інфляції. Країна із дуже тяжкого дефіциту поточного рахунку, який доходив до 9% майже вийшла на позитивні показники по даним 2015 року. В цьому році ми все ж таки повернемось знову до дефіциту поточного рахунку - десь на рівні 1,5% . Що, в принципі, впливатиме на курс.
Адміністративні обмеження правил валютного регулювання, введені Нацбанком як тимчасові в 2014-2015 рр., виконали свою функцію – відтік капіталу значно скоротився. Можна сказати, що Україна впоралася з кризою платіжного балансу, і зараз починає поступово розвиватися. Після багатьох кварталів падіння ВВП, маємо перший квартал позитивний. Ще не дуже великі цифри, але вже й не мінус. Ми це називаємо стабілізацією. Очікування на цей рік – ріст ВВП 1,5 %. Бурного зростання, звісно, не буде, але і зниження теж. Можливі ризики – це тільки стан глобальної економіки і зовнішні впливи.
Стан поточної інфляції і тренди підтверджують наші сподівання, що НБУ продовжить знижувати ставку. Звичайно, це буде так само відбиватися на робочих процентних ставках банків - як депозитних, так і кредитних. Як це вплине на ріст кредитування взагалі, покаже час. Але сигнал в цілому позитивний».
Банки не поспішають повертатись обличчям до бізнесу
Експерт банківського сектору Ігор Шевченко:
«Рівень облікової ставки не має ніякого впливу на активність кредитування, доки самі банки не зацікавлені в проведенні класичних активних операцій, в тому числі кредитування реальних секторів економіки. Навіть поточний рівень облікової ставки міг би дати колосальний імпульс для розвитку ринку, за рахунок позикових ресурсів. Однак, банки, м'яко кажучи, не квапляться з поновленням кредитування. При цьому говорити про кризу ліквідності сьогодні так само не доводиться, гроші у багатьох банків в надлишку. Так само не бракує клієнтів, якісних клієнтів, що працюють в реальних секторах економіки. Водночас ринок кредитування стоїть. Парадокс? Лише частково.
Українським банкам (з числа тих, хто може отримати в борг у НБУ) немає абсолютно ніякої мотивації кредитувати реальні сектори економіки. Причин маса, починаючи від досить жорстких нормативів і обмежень регулятора при проведенні таких активних операцій, продовжуючи цілим «букетом» явних і потенційних ризиків (чисто економічних, репутаційних, політичних та інших). На сьогоднішній день найбільш цікаві для банків спекулятивні операції з цінними паперами. Коли на отримані гроші від позики від НБУ купуються державні цінні папери (ті ж депозитні сертифікати НБУ), які дозволяють заробити дуже хороший процентний дохід (близько 19% річних) на короткому терміні. Оскільки вони є абсолютно безризиковими, високоприбутковими, і так само короткотерміновими (1-3 місяці). Ідеальний спосіб заробітку для обраних. У зв'язку з цим у банків немає ніякого бажання повертатися обличчям до бізнесу».
Постав кому правильно: спекулювати не можна кредитувати
Ігор Шевченко:
«Для реального запуску кредитування в країні, принаймні основних напрямків економіки, банкам має бути більш вигідно займатися саме чистими кредитними операціями, а не, хоч і абсолютно законними, але за своєю суттю чисто спекулятивними операціями з цінними паперами. В принципі, левова частка можливостей, для стимулювання класичних активних операцій, присутні саме у Нацбанку України. Адже саме він встановлює правила «гри» на ринку, починаючи від питань нормативів і закінчуючи контролем таких операцій. Питання впливу на політику НБУ, це вже давно не питання профільних організацій (АУБ, НАБУ, УКБС та інших), думаю, це ближче до Банкової.
Втім не останній, а можливо навіть визначальний, вплив має позиція МВФ, як основного кредитора нашої країни.
Ще один стимулятор - це можливість кредитування із залученням іноземних інвестицій, коли український банк кредитує певний сектор економіки використовуючи зовнішнє фондування або частина таких коштів. Однак на сьогоднішній момент крім Україно-Німецького фонду, який займається кредитуванням деяких сегментів сільського господарства, згадати особливо і нема чого, практично всі програми згорнуті.
До речі, одним з ризиків кредитування останніх років, є проблема, при якій «свій» клієнт може стати проблемним з банальної причини: з ним не розрахуються контрагенти банку, який визнаний проблемним, гроші банально «згорять» у фінустанові - банкрута. Ситуація, з якою вже багато разів стикалися багато банків країни. А «замкнути» грошові транзакції всередині одного банку, просто нереально».
«Потьомкінська ставка»
Ігор Шевченко:
«Крім економічної складової в прийнятті рішення про зниження облікової ставки, існує ще й так би мовити, політична, яка полягає в бажаності «гарної картинки». «Картинки» для МВФ, інших західних кредиторів, потенційних інвесторів; тих, хто не поспішає повертатися в Україну, і інших, які б хотіли і, що важливо, могли б завести в нашу країну інвестиції. Саме для них і існують подібні «Потьомкінські села» у вигляді таких позитивних сигналів, як зниження облікової ставки».
ПОЗИЦІЯ НБУ:
Подальше пом’якшення монетарної політики цілком відповідає інфляційним цілям на 2016 та 2017 роки та відбувається в умовах стійкого зниження інфляційного тиску, покращення інфляційних очікувань та стабільної ситуації на валютному ринку. У травні 2016 року споживча інфляція в річному вимірі знизилася до 7.5%, що відповідало очікуванням Національного банку. Зниження інфляційного тиску мало фундаментальний характер, що підтверджує уповільнення базової інфляції. Цьому сприяли виважена монетарна політика та зміцнення обмінного курсу гривні внаслідок сприятливої кон’юнктури на світових товарних ринках. Також дезінфляційний тренд підтримувало збільшення пропозиції продовольчих товарів.
Динаміка облікової ставки за останні 10 років
Впродовж 2006 р. облікова ставка становила 9,5%, а потім була знижена до 8,5%. З січня 2008 року (початок світової економічної кризи) ставка була підвищена до 10%, а з кінця липня – до 12%. У 2009 році ставка знижувалась до 11%, а потім – 10,25%. В червні 2009 року ставка знизилась до 9,5%.
В 2010-13 роках облікова ставка коливалась в межах 6,5-9,5%. З липня 2014 року облікова ставка знов перевалила за двозначні цифри, була встановлена на рівні 12,5% і продовжила зростання.
Різке підвищення відбулось в березні 2015 року – на 10,5% - до 30%. На такому рівні ставка трималась до серпня 2015 року, а потім поступово почала знижуватись. З вересня 2015 по березень 2016 року облікова ставка трималась на рівні 22%. В квітні 2016 року була знижена до 19%, а в травні – до 18%.
Найнижчий рівень ставки за останнє десятиліття був зафіксований з серпня 2013 по квітень 2014 року – 6,5%. Найвищою ставка була з березня по серпень 2015 року – 30%.
За кордоном
В Єврозоні середня облікова ставка - 3% річних, зокрема, в Польщі - 2%. У Туреччині - 4%. В США облікова ставка становить від 0,25% до 0,5%.
Бізнес-репліка:
Останні років з десять зміну облікової ставки НБУ супроводжують практично однакові месиджі: в українській реальності облікова ставка практично ніяк не впливає на вартість кредитних ресурсів ані для бізнесу, ані для фізосіб; щоб облікова ставка реально впливала на ринок, потрібно активніше рефінансувати банки і робити це в більших обсягах тощо. Причому, змістовий фон однаковий, незалежно від того – підвищується ставка, чи понижується. Така собі проекція звичайного базару на фінансовий ринок: коли на будь-яке питання про ціну морквинки або огірка, бабця видає «А ви бачили, що з доларом робиться?!». Ну ще можна зрозуміти подорожчання товарів на фоні здорожчання баксу чи енергоресурсів. Однак, навіть, якщо долар падає, а бензин дешевшає, ніхто на базарі не поспішає знижувати ціни. Ну так, про всяк випадок: а раптом завтра знов «все - скакне».
Щось подібне відбувається стосовно змін облікової ставки. Ії пониження не стає приводом для суттєвих змін в кредитуванні, бо переважно рулять інші фактори. І бізнесу, і банкам потрібні «насущні гроші», гроші, щоб вижити саме зараз, не заглядаючи в далеке майбутнє. І оці гроші поки що вигідніше заробляти, ігноруючи позитивні сигнали (на кшталт зниженої облікової ставки), які могли б «увімкнути» ринок. «Кожен крутиться, як може», «щасливе завтра може не настати», або, як казали перші бізнесмени-кооператори наприкінці 80-х «куй железо, пока Горбачёв» - ось такі асоціації зринають. Скажімо, складно переконати банки кредитувати реальний сектор, коли за оцінками НБУ, рівень проблемних кредитів коливається в межах 40%. Так само, бізнесу складно ризикнути і взяти довгостроковий кредит під великі наразі відсотки, якщо немає впевненості, що бізнес отримає прогнозовані прибутки, а не закриється на фоні різкого падіння купівельної спроможності, зміни правового поля чи підступу конкурентів.
Стосунки банків і бізнесу наразі визначає спільна і взаємна недовіра не стільки один до одного, скільки до реального середовища існування і до майбутнього. І все одно вони мають зрозуміти, що їхні спільні взаємні дії можуть дати позитивний синергетичний ефект. І ці дії треба почати якомога раніше, тому що чим швидше вкинеш позитив, тим швидше він повернеться до тебе. Умовно кажучи: бізнесмен хоче розвивати свій бізнес - звертається по кредит до банку – банк надає кредит під нормальні відсотки – підприємство росте і розвивається – працівники отримують зарплатню – людина з грошима (бізнес з грошима) – це надійний клієнт банківської системи – гроші вкладника – це «кров» для банківської системи. Все просто і не ново. Відповідно, якщо бізнес звертається по кредит, а банк не надає його, то ланцюжок подій і ефектів матиме набагато сумніший вигляд. Тож не пропускайте позитивні сигнали, реагуйте на них.
