ПРОСТІР в гаманцях: перспективи української платіжної системи

В лютому 2016 року Нацбанк заявив про перейменування НСМЕП в Національну систему масових електронних платежів «Український платіжний простір» (далі - «ПРОСТІР»). «ПРОСТІР» - це внутрішньодержавна банківська багатоемітентна платіжна система масових платежів, платіжною організацією якої є Нацбанк України. 

Нацбанк називає розвиток системи ПРОСТІР «стратегічним пріоритетом» для України, в першу чергу, в плані зменшення частки готівкових розрахунків в економіці, а також ключовим елементом для зниження вартості безготівкових операцій. До уваги взято, що близько 98% операцій із платіжними картками вітчизняних банків здійснюється на території України. ПС «Простір» позиціонується як альтернатива міжнародним платіжним системам, яка дозволяє банкам і їх клієнтам скоротити свої витрати, крім того, вона має вберегти українські банки від валютних ризиків при транзакціях. Всі доходи від транзакцій в «ПРОСТОРІ» будуть надходити в платіжну систему України. 

Наявні обмеження для користувачів - це нестача банкоматів, а також необхідність випуску додаткової міжнародної карти при поїздках за кордон (мережа пристроїв для прийому цих карток зросла в минулому році до майже 80%, система налічує понад 50 учасників). До 2020 року НБУ планує, що частка платежів через ПС ПРОСТІР досягне 30%, а прийом карток ПРОСТІР у мережі банкоматів та у торговельно-сервісній мережі вже до 2017 року сягне близько 90%.

«Історія національної платіжної системи розпочалася ще в лютому 2003 року, хоча й відома вона була під назвою НСМЕП (Національна система електронних масових платежів). Проект ще на початку свого розвитку був доволі амбітним, проте абсолютно логічним та економічно доцільним, принаймні в середньостроковій перспективі. Але десять років він фактично стояв на місті. Так, значна частина українських банків була підключена до неї, хоча, по суті, це було доволі формально, реального розвитку системи не відбувалось. Власне, підписання угоди про вступ до Системи було лише «реверансом» банків до регулятора, при отриманні ліцензії на право здійснення емісії та обслуговування платіжних карток. На жаль, йшлося, зазвичай, про емісію карток МПС VISA і MasterCard. І, станом на ІІІ квартал 2013 року, членами Системи були 57 українських банків, а загальних обсяг клієнтів, що мали картки НСМЕП складав лише 2,7 млн. Погодьтесь, занадто незначна кількість для такого чималого та доволі динамічного ринку, як Україна. 

До очевидних вад НСМЕП, окрім відсутності динаміки розвитку з боку самого регулятора, були й фактори відсутності національного процесінгу і доволі незрозумілі економічні засади, що не давали користувачам (комерційним банкам України) підстав для масової міграції та/або просто розвитку свого карткового бізнесу саме на базі НСМЕП.

Лише в 2013-2014 роках почали відбуватися якісні зміни в цьому напрямку. На той момент НСМЕП вже було модернізовано у НСМЕП-2. По суті НСМЕП-2 і стала фундаментом нової «Національної платіжної системи «ПРОСТІР».

«Національна платіжна система "Український Платіжний простір" ще три роки тому позиціонувала себе саме як міжнародна платіжна система, з чітким наміром домінування на українському ринку, майже 90% якого належить МПС VISA і MasterCard. Звичайно, є деякі побоювання, щодо можливого застосування адміністративних важелів, щодо «масового заохочення» банків розвивати картковий бізнес передусім на базі «Національної платіжної системи «ПРОСТІР». Але, зважаючи на поточний стан ринку, зокрема ті факти, що понад 90% всіх транзакцій, з використанням платіжних карток вітчизняних банків, здійснюється саме на території України, не думаю, що застосування неринкових методів заохочення взагалі доцільно. Навіть встановлення нижчого, в порівнянні з МПС VISA і MasterCard, рівня транзакційних відрахувань, автоматично створюють суттєво конкурентну перевагу саме Національній системі. А таких суто економічних важелів не один і не два. Вітчизняні банки, що змушені рахувати кожну копійку, безумовно з більшим задоволенням будуть просувати саме вітчизняний продукт.

Зважаючи на той факт, що картковий бізнес, це взагалі недешеве задоволення і є масовим продуктом, на перший план завжди виходить саме економіка проекту. А намір Національного банку, в межах ПС «ПРОСТІР», розвивати такі напрямки, як операції Р2Р-переказів (онлайн-переказ грошей з картки на картку – ред.) і, насамперед, найбільш динамічно зростаючий ринок електронної комерції, взагалі роблять перспективи «ПРОСТОРУ» надпривабливими. Звичайно, щоб «перерозподілити» ринок з тими з VISA і MasterCard на свою користь, потрібно не менше 2-3 років, але така «гра», однозначно вартує «свічок»».

Пересічні українці про картку «ПРОСТІР» переважно ще й не чули. А вона, виявляється, вже працює не лише при розрахунку в магазинах. З квітня 2016 року безконтактними картами національної платіжної системи «ПРОСТІР» можна розрахуватися за проїзд в Київському метрополітені (наразі таку можливість мають лише користувачі карт ще платіжної системи MasterCard).

Створення «ПРОСТОРУ» - одне зі свідчень, що найближчими роками готівковий ринок України буде активно мінімізовуватись як заради боротьби з «тіньовою» економікою, так і заради осучаснення засобів платежів і розрахунків в країні. За оцінками НБУ, спостерігається стабільний позитивний тренд зростання частки безготівкових операцій – нові покоління клієнтів створюють попит на сучасні банківські сервіси. Так, в 2015 році в Україні більше кількість активних безконтактних банківських карт перевищила 1,5 млн штук, збільшившись впродовж року на 400 тисяч. Розрахуватись безконтактною карткою можна в майже 50% (88,2 тис.) POS- терміналах у всіх категоріях торгових точок: супермаркетах, кафе, аптеках, на АЗС. 

Проте, існує і такий нюанс - більше 2/3 готівки, що знаходиться в обігу, знята в банкоматах держателями платіжних карток замість їх використання у безготівкових транзакціях. Тож Нацбанк планує низку заходів для заохочення безготівкових розрахунків, зокрема - перевести усі форми розрахунків з державними органами в електронні канали, Так само – стимулювати не просто безготівкову видачу зарплат і пенсій, але й заохочувати українців не знімати негайно готівку, а віддавати перевагу розрахункам за допомогою карток (зараз людей «не захохочує» не дуже розвинена мережа POS-терміналів, особливо в регіонах. При тому, що мережа банкоматів досить розвинена плюс за зняття готівки з зарплатних карток не знімається комісія. Обговорюється можливість введення комісії за зняття зарплатних коштів з картки). Хоча варто додати, що українців змушує швиденько знімати зарплати і пенсії з карток в тому числі і «банкопад», який триває останні пару років, Чисто психологічно (і почасти безпідставно) люди бояться, що гроші «зависнуть» в неплатоспроможному банку, та й спогади про «згорілі вклади в Ощадбанку» за два десятиліття ще не вивітрились, а неплатоспроможність «Хрещатику» актуалізувала побоювання. Варто нагадати, що торік був визнаним неплатоспроможним банк «Київська Русь», в якому дуже багато киян отримували виплати по безробіттю. Ті, хто не знімав усі гроші одразу (долучаючись до розвитку електронного обігу грошей), або ті, хто просто не встиг зняти – змогли отримати допомогу по безробіттю лише через три місяці. Погодьтесь, подібна ситуація не дуже стимулює людей ставати адептами безготівкових розрахунків. 

Тож українцям варто морально готуватись до того, що гаманцях поменшає банкнот і побільшає карток. І в цьому плані хотілося б, щоб використання картки національної платіжної системи дозволило змінімізувати ризики і перепони, які стримують безготівковий обіг. Крім того, варто звернути увагу на залучення до використання карток при розрахунках людей віком 50+. За оцінками НБУ, ця категорія найбільш інертна, і Нацбанк навіть вважає за доцільне впроваджувати низку програм зі стимулювання і пропаганди сучасних засобів платежу серед цієї вікової категорії. 

Аналогічно – бізнес також має врахувати тенденції і активніше створювати відповідну широку інфраструктуру для безготівкових платежів. До речі, регулятур планує фінансово мотивувати торговців приймати безготівкову форму оплати (зокрема, запроваджуючи відповідні податкові пільги). 

Тож можна припустити, що «застій», який підкосив НСМЕП, навіть не припускається для ПС «ПРОСТІР» - Нацбанк активно демонструє бажання в реалі розвивати національну платіжну систему.