Главная / Украина

Чим є і чим не є мережевий аналіз

09:55 | 15.07.2015
Головна / Украина
Чим є і чим не є мережевий аналіз

Тимофій Брик

Соціолог, докторант Університету Карлоса ІІІ у Мадриді

Розвиток технологій та розповсюдження інтернету призвели до масового зацікавлення мережевим аналізом в Україні. Не так давно рух “Чесно” опублікував візуалізації графів депутатів, що співпрацювали у ініціюванні законопроектів. Також з”являлись публікації щодо голосування депутатів, де візулізація мереж голосування використовувалася для того, щоб зрозуміти як працюють окремі групи депутатів (наприклад, тут і тут). Читачі можуть пригадати і інші публікації, які використовували методи мережевого аналізу для висвітлення важливих подій з життя України. Наприклад, певний час популярністю користувалось дослідження зображень в Інстраграм, які робили учасники “Євромайдану”. Також певний розголос мало журналістське дослідження ботів, що розповсюджували кремлівську пропаганду в Твіттері.

Тим не менш, незважаючу на збільшення кількості публікацій такого гатунку, теорія та методи мережевого аналізу залишаються незнайомими широкому колу читачів. Більше того, через те, що більшість названих публікацій зосередженні на візуалізаціях графів, у читача може скластися враження, що це і є повноцінний мережевий аналіз. Це, звісно, не є правдою.

Що саме є повноцінним мережевим аналізом, чому соціологи так ним захоплюються і чим він може бути корисним для сучасної України? Спробуємо розібратись.

Найпростіше визначення мережевого аналізу є тавтологічним. Це аналіз мереж. Мережею є різноманітні об”єкти, що вступають у зв”язки між собою. Такими об”єктами можуть бути нейрони в мозку, аккаунти в Твіттері, школяри в класі, депутати, банки чи навіть держави. Зв”язками можуть бути передача сигналу чи інформації, бесіди чи абстрактні дружні стосунки, кредитні відносини чи спільне голосування в парламенті. Вся структура стосунків між об”єктами, які ми досліджуємо в конкретний проміжок часу, і є мережею.

Мережевий аналіз – не просто візуалізації

Мережевим аналіз є рівно в тій мірі, в якій дослідники вимірюють параметри мережі. Для спрощення уявіть мережу, що складається з людей. Відповідно, параметри будуть характеризувати людей, зв”язки між людьми та структуру мережі вцілому. Деякі люди можуть обіймати більш важливу позицію в мережі, ніж інші. Така важливість вимірюється по-різному, в залежності від мети дослідження (наприклад, кількість контактів і різноманітні модифікації цього параметру). Зв”язки можуть бути сильними чи слабкими, позитивними чи негативними, односторонніми чи двосторонніми, тощо. Що стосується структури мережі, то важливими параметрами є її розмір, діаметр, наявність окремих компонент (кластерів) та зв”язки між цими компонентами.

Для того, щоб продемонструвати, що мережевий аналіз не є просто візуалізацією, пропоную розглянути наступні три графи. Це візуалізації однієї і тієї самої мережі. Кількість об”єктів та зв”язки між ними постійно зберігаються. Ці три графи відображають твіттер-аккаунти, які станом на 7 липня використовували хештег #kyivpolice. Зв”язок між аккаунтами виникає у випадку ретвіту. Всього в мережі 1840 аккаунтів та 2461 зв”язків.

Зверніть увагу, що три різні способи візуалізації спонукають робити зовсім відмінні інтерпретації. Перша візуалізація вказує на наявність складної структури, де інформація розповсюджується по кластерам аккаунтів. Друга ж візуалізація притягує важливі аккаунти в центр (важливість визначається кількістю ретвітів) і відштовхує інші аккаунти на периферію. У випадку останньої візуалізації всі об”єкти рівновіддалені, але акцентується щільність та якість (товщина) зв”язків між ними.

Кожна із цих трьох візуалізацій є правильною і не заперечує іншу. Але у випадку, якщо читач побачить лише одну з них, у нього може скластися неправильне враження про мережу. Наприклад, що мережа не має кластерів, хоча вона їх має. Чи кластеризація залежить від розміру важливого аккаунту, що не є правильним.

Не буду вже казати, що візуалізація також великою мірою залежить від алгоритмів, закладених у програмному забазпеченні або (у випадку роботи з онлайн-інструментами) вашого браузеру.

1.gif

2.gif

3.gif


Хештег kyivpolice в Твіттері.

Алгоритми візуалізації мереж: (1) Відкритого порядку, (2) Фрухтерман-Рейнгольд, (3) Круговий.

Джерело: авторські розрахунки

Яким чином можна уникнути хибних інтерпретацій? Лише аналізуючи параметри мережі, які, звісно, не змінюються від візуалізації до візуалізації.

Друзі друзів

Чому саме багато дослідників захоплюються мережевим аналізом? Цей метод допомагає побачити надзвичайно складний і багатовимірний простір людських стосунків у доволі спрощеній та зрозумілій формі, яка не втрачає багатогранність. Люди існують в соціальному просторі під впливом не тільки своїх оточуючих, але і їх оточуючих. Друзі друзів та приятелі недругів – всі вони мають прямий чи опосередкований вплив на ваше соціальне життя.

Навіть, ожиріння (здавалося б, суто фізіологічне відхилення) може бути пояснене через вплив соціальних мереж. Тридцятирічне дослідження більше двох тисяч осіб, що регулярно рапортували про стан свого здоров”я, показало, що ймовірність ожиріння зростає, якщо хтось в оточенні мав ожиріння. Звісно, мова не йде про те, що ця хвороба передається через повітря. Мова йде про довготривалий ефект оточення на звички, поведінку та життєві стилі. В даному випадку мережевий аналіз став корисним (можливо, єдиним) інструментом, щоб цей ефект зафіксувати.

4.jpg

Візуалізація однієї із компонентів мережі з дослідження ожиріння.

Джерело: Ніколас Крістакіс та Джейм Фавлер.

Соціальний капітал

Останнім часом в Україні багато хто говорить про соціальний капітал і його важливість для розвитку. Згадування соціального капіталу у різних, але завжи позитивних коннотаціях, можна побачити в дослідженнях Фонду “Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва”, текстах Нестерівської групи та в інших текстах, що пропонують візії розвитку України.

І хоч, здається, українського читача вже переконали, що соціальний капітал є дуже важливим і його треба розививати, мало хто пропонує зрозумілі моделі його пояснення та вимірювання. Зазвичай, про капітал говорять в дуже абстрактних категоріях, як про довіру чи здатність людей вступати у волонтерські організації. Відкритим залишається питання, а як саме ця абстрактна довіра, що, ніби, літає в повітрі, осідає в людях. І чому в одній країні, в одному місті у однієї людини буде висока довіра до соціальних інститутів, а в її сусіда – низька.

Теорія соціальних мереж заповнює цю прогалину. В соціології та інших науках про суспільство давно встановлено, що соціальні мережі тісно пов”язані з соціальним капіталом. З одного боку кількість контактів та якість зв”язків впливають на соціалізацію, можливість отримувати інформацію, бути вписаним в стосунки з іншими людьми та групами, створення репутації, вироблення довіри. З іншого боку, позиція в мережі може бути додатковим ресурсом для людини. Тобто, сама мережа виступає формою соціального капіталу.

Якщо ви бажаєте дізнатись, що у нас із соціальним капіталом і як його розвивати – досліджуйте мережі і впливайте на мережі.