Причини і можливі наслідки електоральних симпатій українців у майбутніх президентських перегонах

вибори 2019
Причини і можливі наслідки електоральних симпатій українців у майбутніх президентських перегонах

Оцінювати шанси потенційних кандидатів у Президенти України будемо спираючись на результати свіжого масштабного соціологічного опитування. 

10-тисячник було проведено спільно трьома авторитетними соціологічними центрами: КМІС, Центр Разумкова та Соціологічна група Рейтинг. Це серйозна вибірка опитаних і показові результати, тоді як зазвичай у дослідженнях враховується думка лише 2000 респондентів.

Дані цього дослідження показують, що у першому турі виборів упевнене перше місце з серйозним відривом посідає лідер партії «Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» Юлія Тимошенко. Показово, що 21% українців, які визначилися і підуть на вибори, готові надати їй підтримку. Вона випереджає найближчих конкурентів майже вдвічі. Соціологи відзначають, що за останні півроку помітне зростання рейтингу демонструє тільки цей кандидат. При цьому вона в лідерах електоральних симпатій в усіх макрорегіонах країни за винятком Донбасу. На Сході історично домінують інші опозиційні кандидати, такі як Юрій Бойко.

Володимир Зеленський опинився на другій сходинці з результатом 11%. Далі йдуть чинній президент України Петро Порошенко і Анатолій Гриценко з однаковим результатом у 10% голосів. Впритул до них ідуть Юрій Бойко 9% і Олег Ляшко 8%. Співак Святослав Вакарчук набере 6%, якщо піде на вибори.

Юрій Бойко у разі успішного завершення процесів консолідації і висунення його єдиним кандидатом від "Опозиційної платформи - За життя" має всі шанси долучити ще й голоси В.Рабиновича, Є.Мураєва, О.Вілкула та решти кандидатів «біло-блакитного» табору і вийти в другий тур.

Кожен п’ятий виборець вірить, що наступним президентом стане саме Юлія Тимошенко. У перемогу Петра Порошенка вірять лише 14% тих, хто піде на вибори. Вже видно, що «Армія, мова, віра» не особливо допомогли Петру Олексійовичу. Навіть у разі його виходу в другий тур, він програє всім можливим кандидатам, а Юлія Тимошенко у другому турі виграє у всіх можливих конкурентів.

Щодо срібного призера опитування, то на користь актора В.Зеленського грає відсутність антирейтингу і категоричного несприйняття його кандидатури представниками якогось електорального поля. Він не є категорично неприйнятним ані для умовно «помаранчевого», ані умовно «біло-блакитного» електорату і у цьому аспекті вигідно відрізняється навіть від співака С.Вакарчука, який з одного боку вже мав досвід перебування у політиці, а з іншого – ідеологічно позиціонується і сприймається як представник умовно «помаранчевих».

Основним джерелом ризику кампанії Володимира Зеленського є неспівпадіння образу з його екранним героєм. Треба чітко розуміти, що Зеленський не дорівнює Голобородько. Друга проблема цього кандидата, так це ледь відчутна присутність Ігоря Коломойського через близькі до нього кадри. Шоумен Зеленський намагається переконати виборців, що він фігура незалежна. На цьому вибудовують його передвиборчу рекламну кампанію, де головним гаслом іде «Президент - слуга народу». Тоді бажання дистанціюватись від великого капіталу складно поєднати з наявністю у команді Зеленського правника Андрія Богданова, якого пов’язують напряму з Коломойським. А. Богдана планують зробити тіньовим керівником Штабу партії «Слуга народу». Чи не виявиться потім, що у розпал перегонів слуга народу буде слугою олігархів. І у свідомості виборців розпочнеться чергова хвиля розчарування і черговий ідолопад.

Передвиборчі перегони ще по-справжньому не почалися, гаряча фаза буде за 90 днів до виборів, а ми вже спостерігаємо кризу представницької демократії. Українці глибоко розчаровані у владі, люди масово втратили віру, що наявний істеблішмент здатний і готовий вирішувати нагальні проблеми нашого суспільства, а не служити власним меркантильним інтересам.

Вся складність прийдешнього вибору без вибору, що у кожного із кандидатів багато різних зав’язків, хитросплетінь і скелетів у шафах, які обов’язково будуть використовуватимуться опонентами. Майже всі виборчі кампанії останнім часом вибудовуються на дискредитації один одного. Кожен з кандидатів намагається виглядати трішки привабливіше поруч з облитим брудом з ніг до голови конкурентом. Проте всі вони забувають, що так навпаки відлякують, а не заохочують виборців до голосування.