Тіньове фінансування: як партії готуються до виборів
Громадян цікавить: для чого політичним партіям виділяють сотні мільйонів гривень з держбюджету і коли суспільство отримає реальний результат у подоланні політичної корупції?
Запровадження державного фінансування політичних партій лишається і надалі однією з найбільш контраверсійних реформ, впровадженої після Революції Гідності.
З одного боку, питання громадян цілком зрозумілі, однак при цьому вони забувають, що подолання політичної корупції, яка передбачається впровадженням прозорості та підзвітності партійних фінансів, розрахована мінімімум на 2-3 виборчих цикли. Протягом цього терміну політичні партії мають за допомогою державного бюджету отримати доступ до стабільного та стійкого фінансування, позбавляючись таким чином тіньового фінансування з боку олігархічних грошей. Це у свою чергу дозволить збалансувати джерела фінансування партій шляхом врегулювання приватних пожертв та державних дотацій. Однак за отримані дотації з бюджету, партії зобов’язані подавати розширені щоквартальні та щорічні звіти до НАЗК, паралельно оприлюднюючи їх на своїх сайтах. У разі ж порушення фінансових правил, до партій застосовуються суворі санкції з боку Агентства.
Більше мільярда гривень від держави
Завдяки такій прозорості, суспільство вперше, починаючи з часів незалежності, отримало повний доступ до інформації щодо основних напрямків партійних видатків, джерел їх доходів, майна партій, типових порушень, фінансових маніпуляцій та тенденцій внутрішньополітичного життя. Саме на дослідженні цих питань третій рік поспіль зосереджена пильна увага Центру «Ейдос».
Наразі наші аналітики сконцентрувалися на вивченні питання чи здійснювали партії у міжвиборчий період видатки на приховану політичну агітацію, що прямо заборонено законом.
Починаючи з вересня 2016 року з державного бюджету парламентським партіям було виділено понад ₴1,147 млрд.
Протягом цього часу фінансування отримали наступні партії:
Народний Фронт — ₴296,3 млн
БПП — ₴291,5 млн
Об’єднання Самопоміч — ₴261,5 млн
Опозиційний блок — ₴104,6 млн (в 2016 році не отримували зовсім)
Радикальна партія Олега Ляшка — ₴99,5 млн
ВО «Батьківщина» — ₴69,5 млн (За 3-й квартал 2016 року не отримували коштів)
Це не остаточні цифри, оскільки до кінця 2018 року сума має зрости орієнтовно на ₴200 млн. Однак це стане відомо після того, коли у листопаді НАЗК остаточно затвердить фінансові звіти парламентських партій за перше півріччя 2018 року.
Як показує аналіз доходів парламентських партій, у першому півріччі 2018 року, ключовим фінансовим джерелом лишається державний бюджет, що дорівнює 91% від усіх отриманих коштів. На думку аналітиків Центру «Ейдос» ця позитивна тенденція свідчить про фактичне позбавлення партій від тіньового фінансування.
Куди підуть гроші
Аналіз звітів дозволив ідентифікувати топ-5 видатків політичних партій, які вони роблять за бюджетні кошти:
Оренда офісів.
Оплата праці робітникам офісів.
Пропаганда (реклама та видавництво літератури).
Утримання регіональних осередків.
Матеріальні витрати.
Водночас кожна партія самостійно визначила пріоритетні напрямки фінансування.
Ці напрямки, зокрема: розвиток регіональних мереж, фінансування партійних офісів і заробітних плат працівників, зменшення внесків з неперсоніфікованих приватних джерел, є необхідними кроками для забезпечення нормального функціонування структур партії, а отже і просування реформи в цілому.
Наявність на законодавчому рівні низки прогалин досі викликають ряд небезпідставних побоювань щодо наявності зловживань з боку партій при використання бюджетних коштів. Зокрема: витрачання бюджетних коштів не на розбудову власних партійних структур, а на виведення коштів через фіктивні договори з метою збагачення наближених до партії осіб; оплата за бюджетні кошти прихованої агітаційної кампанії. Такий висновок можна зробити у розрізі кожної партії, після вивчення видатків по статті «Пропаганда», що по факту є прихованою агітацією.
Видатки на статтю «Пропаганда»
БПП 2016 рік
2017 рік
2018 рік (півріччя)
|
Опозиційний блок 2016 рік
2017 рік
2018 рік (півріччя)
|
Батьківщина 2016 рік
2017 рік
2018 рік (півріччя)
|
Народний фронт 2016 рік
2017 рік
2018 рік (півріччя)
|
Самопоміч 2016 рік
2017 рік
2018 рік (півріччя)
|
РПЛ 2016 рік
2017 рік
2018 рік (півріччя)
|
Про зловживання — в 2019 році
Повноцінний висновок, про те як партії у 2018 році обходили закон, здійснюючи оплату бюджетними коштами статті «пропаганда», можна буде зробити на початку лютого 2019 року, коли партії оприлюднять звіти за цей рік. Тоді ми також дізнаємось джерела фінансування (фізичних та юридичних осіб) та остаточну ціну рекламної кампанії у вигляді партійних газет, палаток та біг-бордів, які починаючи з липня поточного року заполонили українські міста. Для зменшення зловживання з боку політичних партій бюджетними коштами НАЗК та парламент повинні оперативно до кінця року прийняти наступні законодавчі зміни:
1. Запровадження замість паперового електронне звітування, що у свою чергу дозволить підвищити якість і оперативність перевірок фінансових звітів партій.
2. Підвищити законодавчий контроль за бюджетними коштами, які переводять на рахунки регіональних осередків. Це пов’язано з тим, що після перерахунку вони втрачають статус бюджетних і практично не контролюються жодним перевіряючим органом. В такому випадку підвищується ризик, що вони можуть бути використані на вибори або інші статті, які заборонені законом.
3. Сьогодні в законі є чинний дисбаланс щодо відшкодування коштів витрачених на виборчі перегони. Зокрема передвиборча кампанія відшкодовується лише партіям, а партійним мажоритарним кандидатам така компенсація не передбачається. Потрібно узгодити це протиріччя.
4. На законодавчому рівні визначити, що таке «статутна діяльність партій». Для цього необхідно додатково прописати чіткий перелік робіт. товарів та послуг, на що партії можуть витрачати кошти. При цьому список має бути розширений порівняно із нинішнім переліком.
5. Для підвищення якості контролю та з метою «виходу в поля» працівникам НАЗК надати додаткових повноважень, зокрема в частині створені регіональних представництв Агентства. Закон передбачає можливість їх створення, але МінФін останні два роки стабільно не виділяє коштів з бюджету на їх утворення, що у свою чергу паралізує регіональну діяльність Агентства.
6. НАЗК має дати роз’яснення, що таке «політична реклама» і «прихована політична реклама.» Без цього зловживання бюджетними коштами на виборчих перегонах продовжуватимуться.
7. Передбачити відповідальність банківських працівників за порушення механізму фінансування партій
Підсумки перших двох років дії закону наглядно демонструють, що попри наявність окремих порушень і проблем, реформа державного фінансування політичних партій просувається і перші її результати вже помітні неозброєним оком. Проте, підводити підсумки ще рано, адже досі є виклики, як на законодавчому так партійному рівні, із якими доведеться боротися не лише НАЗК, а й громадськості та й самим політичним партіям у виборчий та міжвиборчі періоди.